Копія
Справа № 2-а-3581/10/2270/1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретаріКапітану В.А.,
за участі:
представників позивача
представників відповідачаМісяця А.П.,
Стороженко С.І.,
Петровського В.А.,
Воляк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Волочиського району Хмельницької області < 3-тя особа > до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області < 3-тя особа > про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022200 від 05.05.2010 р., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області від 05.05.2010 року № 0000022200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 986759 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що посадовими особами державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області відносно позивача було прийнято рішення від 05.05.2010 року № 0000022200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 986759 грн., за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому що посадовими особами державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області була нарахована пеня за порушення строків відстрочення поставки товару за контрактом в період коли спір вирішувався в суді за позовом позивача до сторони контракту, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у якій зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що посадовими особами державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області була нарахована пеня за порушення строків відстрочення поставки товару за контрактом в період коли спір вирішувався в суді до сторони контракту, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у якій зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Також відповідачем порушено строки застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачені ст. 250 ГК України.
За зазначених обставин рішення відповідача є протиправним, тому підлягає скасуванню.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що всі дії відповідача - державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідають чинному законодавству, тому таке рішення не може бути визнане протиправним, та відповідно скасованим.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із функцій визначених для державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій є функція згідно якої органи державної податкової служби здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій.
В забезпечення виконання такої функції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Посадовими особами відповідача 20 квітня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку позивача як суб’єкта підприємницької діяльності, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
За результатами проведення планової виїзної перевірки діяльності позивача, посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 20 квітня 2010 року № 98/23/33007579 про результати проведення виїзної планової перевірки приватного підприємства «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 33007579, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Перевіркою позивача від 20 квітня 2010 року відповідачем було встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, тобто порушено строки здійснення імпортних операцій при виконанні умов контракту з Компанією «U. S. Aq Supply, LLC».
Так як позивач допустив зазначені порушення, на підставі акту перевірки від 20 квітня 2010 року, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 травня 2010 року № 0000022200 в сумі 986759 грн., тобто нараховано пеню за період з 20.08.2008 року по 14.08.2009 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Аналізуючи зміст вказаної норми закону, суд приходить до висновку, що порушення строків відстрочення тобто перевищення 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, повинно бути закладено порушником у змісті контракту без відповідного висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, або допущено в послідуючому при виконанні контракту також без відповідного висновку.
Позивач як покупець 11 лютого 2008 року уклав контракт купівлі-продажу товару з Компанією «U. S. Aq Supply, LLC» № 7 згідно п. п. 1, 2 якого продавець - Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» продає, а покупець - приватне підприємство «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області купує на умовах FCA – Німечинна, Бремергафен (ІНКОТЕРМС 2000) сільськогосподарську техніку, зазначену в додатку № 1 до договору на загальну суму 806000 доларів США.
Як вбачається із п. 4.1 контракту купівлі-продажу товару укладеному позивачем з Компанією «U. S. Aq Supply, LLC» № згідно із п. п. 1, 2 якого продавець - Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» продає, а покупець - приватне підприємство «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області купує на умовах FCA – Німечинна, Бремергафен (ІНКОТЕРМС 2000) сільськогосподарську техніку, зазначену в додатку № 1 до договору на загальну суму 806000 доларів США, продавець зобов’язувався поставити товар позивачу до 31 березня 2008 року.
Так як контракт укладений 11 лютого 2008 року, а за його умовами Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» зобов’язувалась поставити товар до 31 березня 2008 року, тому немає порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при укладенні контракту.
Крім того на виконання умов контракту позивач платіжним дорученням № 1 від 21 лютого 2008 року перерахував продавцю 690300 доларів США.
Продавець - Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» в порушення умов контракту передала позивачу як покупцю товар лише на суму 433400 доларів США.
В результаті таких дій продавця у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 256900 доларів США, тому позивач на підставі п. 10 контракту звернувся до Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати з позовною заявою про стягнення основної суми боргу та пені і зазначена позовна заява отримана судом 21.07.2008 року, їй присвоєно № 15743/FM, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.
Пунктом 2 ст. 4 Арбітражного регламенту Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати передбачено, що дата отримання заяви Секретаріатом суду вважається для всіх цілей датою початку арбітражного розгляду.
В послідуючому під час перебування позову на розгляді у суді, позивач та фірма «ФХУ КЕСАР» уклали між собою угоду № 1/15-01-09 від 15.01.2009 року і додаток до угоди від 15.02.2009 року, згідно яких фірма «ФХУ КЕСАР» прийняла на себе право вимоги від боржника за контрактом - Компанії «U. S. Aq Supply, LLC» боргу в сумі 256900 доларів США та нарахованої пені, а також зобов’язалась сплатити позивачу 256900 доларів США в строк до 31 серпня 2009 року.
Також за зазначеною угодою фірма «ФХУ КЕСАР» отримала право вимагати від боржника - Компанії «U. S. Aq Supply, LLC» належного виконання зобов’язань за контрактом № 7 від 11 лютого 2008 року, а також право бути позивачем у Міжнародному арбітражному суді Міжнародної торгової палати замість приватного підприємства «Аграрна Компанія 2004» як позивача до Міжнародного арбітражного суду у справі № 15743/FM.
Для виконання умов угоди № 1/15-01-09 від 15.01.2009 року фірма «ФХУ КЕСАР» перерахувала позивачу - приватному підприємству «Аграрна Компанія 2004» борг в сумі 256900 доларів США, що підтверджується банківською довідкою від 18.08.2009 року.
Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що станом на 18.08.2009 року у позивача був відсутній борг згідно контракту № 7 від 11 лютого 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Як встановлено у судовому засіданні відповідач - державна податкова інспекція у Волочиському районі Хмельницької області провела нарахування пені позивачу у період з 20.08.2008 року (21 лютого 2008 року – дата перерахування коштів позивачем в сумі 690300 доларів США за контрактом - плюс 180 днів згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») по 14.08.2009 року (дата перерахування коштів фірмою «ФХУ КЕСАР» позивачу за угодою № 1/15-01-09 від 15.01.2009 року і додатком до неї від 15.02.2009 року), що суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тобто у період коли справа за позовом позивача перебувала у суді, так як позов поданий 21.07.2008 року.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
Так як в ході планової перевірки проведеної посадовими особами відповідача не зазначено у акті перевірки, а також при розгляді справи у суді представники відповідача не надали доказів у судовому засіданні в підтвердження обставин для поновлення строків передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» як це передбачено ч. 3 ст. 4 цього Закону, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про нарахування пені позивачу не відповідає вимогам Закону, тому його необхідно вважати неправомірним, та скасувати.
Що стосується порушення відповідачем строків передбачених ст. 250 ГК України, то суд не вважає штрафні (фінансові) санкції передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» адміністративно - господарськими, тому що преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Тобто відповідач правильно застосовував норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не норми ГК України.
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Із пояснень представників позивача встановлено, що у позивача немає зауважень щодо законності призначення та проведення перевірки, проведеної відповідачем.
Виходячи з викладеного, аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11-1, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2, ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області № 0000022200 від 05 травня 2010 року в сумі 986759 грн., відносно приватного підприємства «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський