АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1550/2010 Головуючий у 1-й інстанції - Брегей Р.І.
Категорія – 57 Доповідач – Дуковський О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
Головуючого - судді Вербицького В.С.
Суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі, Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення з позовом до суду та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2007 роки.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2010 року позов задоволено частково. Суд встановив, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому порушене право підлягає захисту. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачці підвищеної пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачці кошти, передбачені ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції станом до 28 грудня 2007 року) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Компаніївському району Кіровоградської області щодо нарахування ти виплати позивачу підвищеної пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року була протиправною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Судом установлено, що позивачка є громадянкою України, якій до 02 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” № 3367-!У від 19 січня 2006 року, який набрав чинності з 02 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік” було викладено у наступній редакції: „Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету”. При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було. Положення статті 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними.
Дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, є правильним висновок суду про відмову в задоволенні позову щодо відмови в здійсненні підвищення пенсії за 2006 рік та з 1 січня по 9 липня 2007 року, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивачки на зазначене підвищення, було зупинено. Суд не може застосовувати недіючу норму
Після прийняття Конституційним Судом вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивачки відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що, вирішуючи даний спір, суд дав правильну правову оцінку обставинам у справі та дійшов до обґрунтованого висновку , що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив підвищення пенсії, чим порушив право позивача. Тому правильним є висновок суду щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст..ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області відхилити, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді: