УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого : Горблянського Я.Д.
суддів : Пнівчук О.В., Фединяка В.Д.
секретаря: Кіндрата В.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору доручення від 17.01.2001 року - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду від 11 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, про визнання недійсним договору доручення від 17.01.2001 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 та про визнання недійсною довіреності, посвідченої 17.01.2001 року начальником Коломийської виправної колонії №41 Кузяк М.І. про уповноваження ОСОБА_2 на дарування Ѕ частини будинку по АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,06 га.
Рішенням Косівського районного суду від 11.05.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Продовжено йому термін звернення до суду. Визнано недійсним договір доручення, укладений 17.01.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Визнано недійсною довіреність про уповноваження ОСОБА_2 на дарування Ѕ частини будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,06 га, посвідченої 17.01.2001 року начальником Коломийської колонії № 41 Кузяк М.І.
_______________________________________________________________________________Справа № 22ц-1884/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Сабадах Б.В. Категорія 57 Суддя-доповідач – Горблянський Я.Д.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилається на те, що доручення було видано юридичною особою – Коломийською виправною колонією № 41, а тому позов повинен бути пред’явлений до цієї установи. Однак суд не залучив до справи належного відповідача. Також слідством встановлено що підпис на дорученні є підписом позивача, про що вказано в постанові слідчого прокуратури від 28.06.2005 року та у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.01.2007 року. Не є підставою для задоволення позову і покази ОСОБА_2., оскільки він не міг бути присутнім при видачі доручення позивачем, однак не заперечує що був у нотаріальній конторі при оформленні договору дарування. Те, що одному з працівників колонії було вмінено в обов’язки вчиняти нотаріальні дії не є доказом підробки доручення.
Просить дане рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено що 18.04.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування житлового будинку, який знаходиться в м. Косів по АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 600 кв. м. Від імені довірителя договори підписані ОСОБА_2 на підставі довіреності від 17.01.2001 року, посвідченої начальником Коломийської виправної колонії № 41.
Однак судом першої інстанції встановлено що позивач не уповноважував відповідача ОСОБА_2 розпоряджатися належним йому майном. Довіреність видана з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. 62 ЦК України ( в редакції 1964р.), та ст.45 Закону України «Про нотаріат».
Як вбачається з відмовних матеріалів, а саме постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.06.2005 року, начальнику Установи Кузяку М.І. 17.01.2001 року
завірити дане позивачем доручення приніс бувший начальник відділення загону Мамай, а позивач присутнім при цьому не був.
Тому дослідивши надані матеріали та перевіривши зібрані докази суд першої інстанції визнав недійсними договір доручення та довіреність від 17.01.2001 року.
З висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості. Підстав для його скасування і направлення справи на новий розгляд колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Косівського районного суду від 11 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
О.В. Пнівчук
В.Д. Фединяк