УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів Пнівчук О.В., Фединяка В.Д.
секретаря Юрків І.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про здійснення перерахунку до пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни - за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі на постанову Тисменицького районного суду від 21 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі оскаржило постанову Тисменицького районного суду, якою частково задоволено позов ОСОБА_1, зобов’язано УПФ України в Тисменицькому районі нарахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07. по 31.12.2007 року в сумі 710,93 грн., за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 1955, 46 грн.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права. Хоча рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такою, що не відповідає Конституції ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік і ст.6 Закону діє з 09.07.2007 року, однак жодного
_______________________________________________________________________________ Справа № 22ц- 1676/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Хоминець М.М.
Категорія 57 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.
нормативного акту на виконання даних вимог не було прийнято, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищування, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір.
Відповідно до п. 10 Положення «Про Пенсійний фонд України» кошти фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачає що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності достатнього страхового стажу, визначеного законом, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте в ч.3 даної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно ст.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім цього Законом «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана виплата позивачу виплачується в повному обсязі.
Оскільки суд не є органом з призначення та виплати пенсії, тому не може проводити розрахунок суми заборгованості, визначати розмір і вирішувати спір про право.
Також позивачем було пропущено термін позовної давності, встановлений ст.99 КАСУ України.
Просить дану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції встановлено що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивач відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач відноситься до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Але Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008 р.(498 грн.), а з 01.11.2009 р. - 573 грн.
Оскільки відповідно до вимог ст. 87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-якими строками, то суд зобов’язав відповідача нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07. по 31.12.2007 року в сумі 710,93 грн., за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р. в сумі 1955,46 грн. відповідно до ч. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ».
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Тому підстав для скасування даної постанови та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307,308, ,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відхилити.
Постанову Тисменицького районного суду від 21квітня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена
в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
О.В. Пнівчук
В.Д. Фединяк