УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

    Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., при секретареві Гарібян К.Е., за участю ОСОБА_3  розглянув   12 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою  гр. ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року, якою

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік.

    Як вказано в постанові, ОСОБА_3., 16 листопада 2009 року, о 12 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиць Якіра і Білоруської в м. Києві, виконуючи маневр повороту ліворуч не пропустила пішохода ОСОБА_5, що рухався нерегульованим пішохідним переходом, внаслідок чого здійснила на нього наїзд, що призвело до завдання пішоходу тілесних ушкоджень та пошкодження транспортного засобу, чим порушила вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху, а відтак – вчинила правопорушення, передбачене ст.. 124 КпАП України.

    В апеляційній скарзі на вказану постанову ОСОБА_3 просить поновити пропущений нею строк на подання апеляційної скарги, оскільки про постанову суду, винесену у її відсутність, їй стало відомо лише 26 лютого 2010 року.

    Крім того, не вважаючи себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, вона просить скасувати оскаржувану постанову судді як незаконну, посилаючись на те, що в порушення вимог ч. 4 ст. 38 КпАП України дане рішення постановлено пізніш, ніж через місяць після  відмови в порушенні кримінальної справи по факту ДТП за її участю, що суд невірно зазначив дані про її автомобіль та не встановив її особу, оскільки на момент постановлення у справі рішення її справжнє прізвище було не ОСОБА_3, а ОСОБА_3.

    В матеріалах справи (а. с. 22) міститься копія супровідного листа про направлення ОСОБА_3. копії оскаржуваної постанови, проте, дані про її отримання нею відсутні.

    За таких обставин апеляційний суд вважає причини пропуску ОСОБА_3. строку на подання апеляційної скарги поважними і поновлює його.

    Заслухавши пояснення ОСОБА_3, дослідивши обставини справи, перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, дослідивши, проаналізувавши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає за можливе і необхідне частково її задовольнити,  скасувати постанову судді суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення та закрити провадження у справі з таких підстав.

    Згідно з даними, викладеними у Протоколі про адміністративне правопорушення Серії АА № 117078 від 24.11.2009 року, ОСОБА_3. вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

    Вина ОСОБА_3. у даному правопорушенні також підтверджується: фактичними даними, що зазначені в схемі ДТП (а. с. 19), в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 6-14), в поясненні ОСОБА_3 (а. с. 18), в медичній довідці Київської міської клінічної лікарні від 16.11.2009 року про отримання гр. ОСОБА_5 під час ДТП тілесних ушкоджень (а. с. 15).

    В судовому засіданні апеляційної інстанції в своїх поясненнях ОСОБА_3 фактично визнана себе винною в порушенні вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху, а відтак - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, за вказаних у справі обставин.

    На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про її невинуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

     В той же час, суддя суду першої інстанції неправомірно наклав на ОСОБА_3. передбачене ст. 124 КпАП України адміністративне  стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

     Як вбачається з постанови про відмову в порушення відносно ОСОБА_3. кримінальної справи за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, вона винесена 24 листопада 2009 року (а. с. 4).

    Згідно з частиною четвертою статті 38 КпАП України, у разі відмови в порушенні кримінальної справи але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

    Отже, строк, впродовж якого можливе було накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3., закінчився 24 грудня 2009 року.

    Таким чином, постановляючи 25 грудня 2009 року рішення відносно ОСОБА_3. суддя суду першої інстанції  повинен був закрити відносно неї провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України.

    Апеляційний суд бере до уваги доводи апелянта про те, що працівники ДАЇ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та суддя районного суду при винесенні оскаржуваної постанови допустили  неповноту у встановлені особи ОСОБА_3.

    Допущена в постанові помилка в державному номерному знакові: «АМ» замість «АІ» також не є істотною і дані помилки не тягнуть за собою   скасування рішення судді в повному обсязі.  

    Вказані неправильності  підлягають уточненню апеляційним судом.

    Згідно з даними, викладеними у наданій ОСОБА_3. копії Свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 16 жовтня 2001 року, її прізвищем після одруження з ОСОБА_6 є «ОСОБА_3».

    Апеляційний суд уточнює вказані дані відносно особи ОСОБА_3. і вважає постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_3 такою, яка фактично винесена відносно ОСОБА_3.

    Таким чином,  постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 підлягає    скасуванню в частині накладення адміністративного стягнення та   уточненню даних про її особу та номер належного їй автомобіля, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_3. – закриттю з нереабілітуючих підстав.  

    Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд

постановив:

    Клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

    Поновити їй пропущений строк на подання апеляційної скарги.

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року відносно   ОСОБА_3  в частині накладення адміністративного стягнення скасувати.

    Помилково зазначений в мотивувальній частині вказаної постанови державний номерний знак її автомобіля «Фольксваген», як НОМЕР_1, вважати державним номерним знаком НОМЕР_3.

    В решті постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року відносно   ОСОБА_3  залишити без зміни.

    Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3   вважати такою, яка фактично винесена відносно ОСОБА_3.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_3  закрити на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України в зв’язку з закінченням передбачених ст. 38 КпАП України строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва В.М. Скавронік