УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

    Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участі      ОСОБА_3 -  особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності,  потерпілого ОСОБА_4, при секретарях Коваль І.М. та Гарібян К.Е., розглянув     16 квітня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на постанову судді  Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та відносно нього закрито провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України в зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП України.

    Як вказано в постанові, 2 листопада 2009 року о 13 год. 25 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Фольксваген-Поло», державний номерний знак НОМЕР_1,  перед початком руху проїзною частиною вулиці Бальзака навпроти будинку № 52/22 в м. Києві, в якому знаходиться майстерня «Шиномонтаж», а саме при виїзді з прилеглої території на головну дорогу, не надав переваги в русі автомобілю «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку проїзною частиною вулиці Бальзака в м. Києві, що є головною дорогою, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів, що призвело до їх механічних пошкоджень та травмування пасажира автомобіля «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_5, який отримав легкі тілесні ушкодження.

    Суддею районного суду Полонського Р.В. визнано винним у порушенні пп. 2.3 «б», 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України – порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_3, заперечуючи свою вину у вчинені вказаного правопорушення, зазначив про те, що зіткнення автомобілів сталося внаслідок порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху водієм автомобіля «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_2,   ОСОБА_4, який об’єктивно спроможний був виявити небезпеку  для руху керованого  ним автомобіля та перешкоду, якою був для нього автомобіль «Фольксваген-Поло», державний номерний знак НОМЕР_1, під його, ОСОБА_3 керуванням, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості свого транспортного засобу аж до його зупинки або для об’їзду перешкоди.

    Вважаючи з цих підстав зазначену постанову судді районного   незаконною,   ОСОБА_3 просить її скасувати,  а  провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу   адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

    Повно, всебічно та об’єктивно дослідивши усі обставини дорожньо-транспортної пригоди, заслухавши для цього пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків, перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги,   проаналізувавши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді суду першої інстанції – без зміни з наступних підстав.

    Згідно з вимогами п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зокрема, зобов’язаний: «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну».

    Відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

    За вимогами п. 10.2 Правил дорожнього руху, «виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частинною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній…».

    Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, ОСОБА_6 допустив порушення  вказаних   вимог Правил дорожнього руху, що підтверджується наступним.

    Як пояснив потерпілий ОСОБА_4, у вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення він на своєму автомобілі «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_2, зі швидкістю приблизно 50-55-60 км/год рухався проїзною частиною вул. Бальзака від вул. М. Цвєтаєвої в напрямку вул. Сабурова в м. Києві. На передньому пасажирському сидінні його автомобіля перебував його знайомий ОСОБА_5 На деякій відстані від пішохідного переходу, який проїхав, він побачив автомобіль «Фольксваген-Поло», державний номерний знак НОМЕР_1, який заднім ходом  виїжджав від майстерні «Шиномонтаж» на проїзну частину головної дороги на вул. Бальзака, рухаючись на зустріч його автомобілю. Після зупинки, автомобіль «Фольксваген-Поло»     почав рухатися в попутному з ним напрямку,  ближче до правого краю проїзної частини. При цьому даний автомобіль не створював йому перешкоди та не був небезпечним для нього, оскільки проїзна частина в напрямку руху його автомобіля була вільна і він міг безперешкодно оминути автомобіль   «Фольксваген-Поло». В той момент, коли його автомобіль своєю передньою частиною  знаходився на рівні задньої частини автомобіля   «Фольксваген-Поло», останній різко повернув вліво, внаслідок чого своєю передньою частиною вдарив його автомобіль «ВАЗ 21013» в переднє праве крило і за інерцією «відштовхнув» його автомобіль від місця зіткнення по косій лінії через полосу зустрічного напрямку до бордюра  проїзної  частини зліва. Все це відбулося за дуже короткий проміжок часу, приблизно 1 сек., тому він до зіткнення автомобілів не встиг навіть загальмувати, а намагався гальмувати вже після зіткнення, проте на гальма яму вдалося натиснути не сильно, тому на місці ДТП відсутні сліди гальмування його автомобіля як до зіткнення, так і після цього. Винним себе не вважає, до схеми ДТП та протоколу огляду ДТП претензій не має.

    Вказані послідовні та логічно  взаємопов’язані пояснення ОСОБА_4, які районний суд визнав правдивими та поклав в основу постанови,  узгоджуються з іншими доказами у справі.

    Згідно із схемою ДТП (а. с. 3), з якою погодились і підписали в присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, місце зіткнення автомобілів розташоване майже в центрі  проїзної частини вул. Бальзака, навпроти буд № 52/22, в той час, як автомобіль «Фольксваген-Поло» знаходиться на крайній правій смузі зустрічного руху транспорту, а  автомобіль «ВАЗ 21013»   -  зліва від нього на  узбіччі.

    Дані, що містяться в  поясненнях потерпілого ОСОБА_4 та на схемі ДТП, зокрема, щодо розташування транспортних засобів після їх зіткнення, які узгоджуються між собою, повністю спростовують доводи ОСОБА_3 про те, що не його автомобіль вдарив автомобіль ОСОБА_4, а, навпаки, автомобіль останнього своїм правим переднім боком вдарив його автомобіль.

    Саме пояснення водія ОСОБА_4 проте, що після удару своїм автомобілем в переднє праве крило його автомобіля «ВАЗ 21013»  є правдивими і відповідають дійсності.

    Крім даних про розташування транспортних засобів на місці ДТП, вказані свідчення потерпілого підтверджуються даними зображень автомобілів з пошкодженнями, отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та їх розташування по відношенню одне до одного, що зафіксовані на фотокартках (а. с. 25), а також  даними довідки про дорожньо-транспортну пригоду, що міститься на звороті схеми ДТП, в якій зазначені такі пошкодження автомобілів: автомобіля «Фольксваген-Поло»: - передній бампер, капот зліва, ліве переднє крило, двері зліва та ін.;  автомобіля «ВАЗ 21013»: передній бампер, капот, праве переднє крило,  двері справа тощо.

    Пошкодження переднього бампера зліва та лівого переднього крила   автомобіля «Фольксваген-Поло», а також пошкодження переднього правого крила та інші пошкодження правої частини автомобіля «ВАЗ 21013», а також розташування даних автомобілів на проїзній частині зустрічного руху транспорту та на  узбіччі дороги зліва  вказують на  те, що саме після удару автомобіля «Фольксваген-Поло» в автомобіль «ВАЗ 21013» відбулось їх переміщення на вказане місце вліво, а не навпаки – вправо, що могло мати місце у разі,    якби   автомобіль «ВАЗ 21013» вдарив автомобіль «Фольксваген-Поло».  

    Таким чином, доводи ОСОБА_3 і в цій частині є неспроможними та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на зібраних  і досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказах у справі.

    Свідок ОСОБА_5  дав аналогічні пояснення, вказавши, що механізм зіткнення автомобілів був наступний: автомобіль «Фольксваген-Поло» своєю лівою передньою частиною вдарив в праві переднє крило та двері автомобіля «ВАЗ 21013». Удар прийшовся саме  з боку переднього пасажирського   сидіння, на якому він  перебував. Від удару він за інерцією вдарився правою частиною голови в   скло правих передніх дверей автомобіля «ВАЗ 21013», а потім ще й  чолом  у вітрове скло, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні швидкої медичної допомоги, де пробув чотири дні, а потім ще перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-невропатолога за місцем проживання.

    Апеляційний суд не бере до уваги як безпідставні викладені в заяві  ОСОБА_3 доводи про домовленість водія ОСОБА_4 з працівниками ДАЇ, що виїжджали на місце ДТП, та про фальсифікацію матеріалів справи останніми, оскільки вони також спростовуються даними, отриманими судом під час дослідження обставин справи.

Допитані як свідки інспектори ВДАЇ Деснянського РУ ГУ МВС України ОСОБА_7  і ОСОБА_8 вказали, що пояснення водії писали власноруч, схема ДТП та протокол огляду місця події складені за їх участю, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_4 претензій до них не мали.

Як пояснив інспектор Пожар А.А., водій ОСОБА_3 власноруч, без будь-якого тиску з його боку написав в протоколі про адміністративне правопорушення «с нарушением согласен, в последующем буду внимателен».  Він не диктував йому цей запис,  а лише запропонував внести у вказану графу свої пояснення, як особи, що  притягується до адміністративної відповідальності, що  той і зробив.

Як пояснив інспетор ВДАЇ ОСОБА_8, висновок про те, що винен у виникненні ДТП  саме ОСОБА_3 вони з ОСОБА_7 зробили на підставі даних, що містяться в схемі ДТП, протоколі огляду місця події, в поясненнях водіїв та виходячи з інших обставин справи, які ними встановлені.

Вважаючи доводи апеляційної скарги  необгрунтованими та безпідставними, апеляційний суд розглядає їх як намагання ОСОБА_3 уникнути визнання його судом виним у порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху, а відтак – у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, з метою не нести у подальшому цивільно-правову відповідальність у виді відшкодування заподіяної потерпілому матеріальних збитків, завданих пошкодженням його автомобіля.

З наведених підстав апеляційний суд вважає також безпідставними доводи ОСОБА_3 про те, що водій ОСОБА_4 винен в порушенні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху: «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди».

Як свідчать викладені фактичні дані, що випливають з досліджених обставин ДТП, на момент виникнення небезпеки для руху автомобіля «ВАЗ 21013», яка виходила від автомобіля «Фольксваген-Поло», водій ОСОБА_4 об’єктивно не спроможний був передбачити дії водія ОСОБА_3, який, порушуючи зазначені вимоги Правил дорожнього руху, раптово, безпосередньо перед  автомобілем «ВАЗ 21013» здійснив маневр повороту вліво для розвороту, що позбавило водія ОСОБА_4 можливості вжити будь-які заходи для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для  автомобіля «Фольксваген-Поло» його об’їзду.

Таким чином, будь-яких підстав до скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 за реабілітуючих обставин, передбачених п. 1 ст. 247 КпАП України, апеляційний суд не вбачає.

    Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд

постановив:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

    Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України залишити без зміни.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва В.М. Скавронік