УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

    Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участі      ОСОБА_2 -   особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, при секретарях Скоковської Я.П. та Фаркош Ю., розглянув  25 лютого   2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою   на постанову судді Дніпровського районного суду м.  Києва від  14 серпня 2008 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Закарпатської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних заходів строком на шість місяців.

    Як вказано в постанові, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 03.07.2008 року о 20 год. 10 хв. на вул. Дніпровський узвіз в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Інфініті», державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п. 3. 21 Правил дорожнього руху не виконав вимогу дорожнього  знаку «В’їзд заборонено» та виїхав на дорогу з одностороннім рухом, створивши аварійну ситуацію автомобілю марки «Опель», змусивши його різко гальмувати, чим створив аварійну ситуацію.

    Суддя, дослідивши даний протокол та навівши його в постанові, як єдиний у справі доказ вини ОСОБА_2 у скоєному, наклав на нього за ч. 4 ст. 122 КпАП України вказане адміністративне стягнення.

    В апеляційній скарзі та змінах до неї ОСОБА_2 просить постанову судді    змінити, перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 122 КпАП України та замінити накладене на нього стягнення на штраф.

    Заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши ними доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 пропущений ним з поважних причин строк на подання апеляційної скарги, її  задовольнити, постанову судді змінити, перекваліфікувати його дії  та замінити адміністративне стягнення з наступних підстав.

    Як свідчать матеріали справи, суд належним чином не повідомив ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи.

    Копію постанови він отримав лише 24 грудня 2009 року і вже 31.12.2009 року, тобто в семиденний строк подав апеляційну скаргу на  постанову судді.  

    Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне поновити

ОСОБА_2  пропущенний ним строк на апеляційне оскарження.

 ОСОБА_2  визнав себе винним в порушенні вимог знаку «В’їзд заборонено» за вказаних в протоколі обставин, проте заперечив, що воно призвело до створення ним аварійної ситуації,  оскільки в цей момент будь-якого транспорту, у т. ч. автомобіля марки «Опель» поблизу не було. З причини того, що   поспішав, він на пропозицію працівника ДАЇ підписав чистий бланк протоколу, власноруч внісши в нього свої пояснення.

    Його показання повністю підтвердила в апеляційному суді дружина - свідок ОСОБА_3

    Апеляційний суд констатує, що органом дізнання не встановлено водія вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення автомобіля марки «Опель», якому ОСОБА_2 начебто створив аварійну ситуацію, не отримано від нього та ОСОБА_2 пояснень про обставини дорожньо-транспортної пригоди, не встановлено та не опитано  інших свідків ДТП.

    Постанова судді ґрунтується лише на сумнівних, не перевірених   даних, що містяться в  протоколі про адміністративне правопорушення.

    За таких обставин апеляційний суд вважає   постанову судді необгрунтованою, оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 4 ст. 122 КпАП України, не встановлена і не доведена.

    В той же час, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КпАП України встановлена,  доведена і ним визнана. Достеменно встановлено, що він допустив порушення вимог п. 3. 21 Правил дорожнього руху – дорожнього знаку  «В’їзд заборонено», що є об’єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КпАП України.

    Таким чином, на підставі зазначеного дії ОСОБА_2 мають бути перекваліфіковані на ч. 1 ст. 122 КпАП України, як порушення вимог дорожнього знаку.

    Накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних заходів строком на шість місяців має бути замінене на передбачене санкцією частини першої вказаної статті адміністративне стягнення у виді штрафу.

    Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд

постановив:

    Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.

    Поновити ОСОБА_2 пропущений ним строк на апеляційне оскарження.

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

    Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2008 року відносно ОСОБА_2 в частині кваліфікації його дій та накладення стягнення змінити.

    Перекваліфікувати дії  ОСОБА_2   з ч. 4 ст. 122 КпАП України на ч. 1 ст. 122 КпАП України та кваліфікувати їх як порушення вимог дорожнього знаку.

    Замінити накладене на ОСОБА_2. адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних заходів строком на шість місяців на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

    В решті постанову судді залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя