УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ОКРЕМА ПОСТАНОВА
Іменем України
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участю ОСОБА_2 - особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, при секретарях Сковської Я.П. та Гарібян К.Е., розглянув 19 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2009 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, ч. 1, 130 КпАП України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень.
Як вказано в постанові, згідно з даними Протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 228288, 10 грудня 2009 року о 01 год. 30 хв., на вул.. Жилянській в м. Києві, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не справився з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду – бордюрний камінь, після чого допустив зіткнення з автомобілем «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який зупинився на червоне світло світлофора, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги пп. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, а відтак – адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Крім того, за даними Протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 228229, 10 грудня 2009 року в 01 год. 30 хв., на вул. Жилянській в м. Києві, водій ОСОБА_2, керував автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: з різким запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, почервонінням очей. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив поновити пропущений ним з поважних причин строк на її подання, задовольнити її, скасувати постанову судді та закрити провадження у справі відносно нього з таких підстав.
Після дорожньо-транспортної пригоди він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні і, в зв’язку з цим, був позбавлений можливості вчасно оскаржити постанову судді. 25 грудня 2009 року він з’явився в судове засідання Голосіївського районного суду м. Києва, проте, будучи хворим, не в повній мірі розумів питання судді та наслідки розгляду судової справи відносно нього.
На думку ОСОБА_2, постановивши відносно нього оскаржене рішення, суддя районного суду порушив норми матеріального і процесуального права.
Він визнав те, що він допустив зіткнення з автомобілем «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, але з намагання уникнути більш тяжких наслідків він вимушений був наїхати на бордюр, що призвело до ДТП. Проте категорично заперечував проти вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він не перебував у стані алкогольного сп’яніння та не відмовлявся він медичного обстеження з приводу цього, тому, що йому працівники ДАЇ не пропонували пройти таке обстеження, що може засвідчити свідок ОСОБА_4
Цього ж дня його було направлено на стаціонарне лікування. В лікарні були зроблені аналізи крові, які не показали наявність в його крові алкоголю, оскільки він спиртні напої не вживає, тому що стан його здоров’я не дозволяє цього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши ними доводи апелянта, апеляційний суд вважав за необхідне задовольнити його клопотання та поновити пропущений ним з поважних причин строк на подання апеляційної скарги, яку задовольнити частково та скасувати постанову судді в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, а в решті постанову судді залишити без зміни з наступних підстав.
В своїх поясненнях апеляційному суду ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, пояснивши, що рухався перед ДТП зі швидкістю приблизно 100 км/год, його вина підтверджуються дослідженими суддею районного суду та апеляційним судом обставинами справи та зібраними в ній і дослідженими доказами в їх сукупності, які покладені в основу постанови судді суду першої інстанції, а тому вказані обставини апеляційний суд вважає встановленими та беззаперечними, такими, що підтверджують його вину у скоєному.
В той же час, ОСОБА_2 не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України з наведених вище причин. Він пояснив, що протокол про вчинення ним вказаного правопорушення сфальсифіковано працівниками ДАЇ, оскільки вони не пропонували йому пройти обстеження на предмет алкогольного чи іншого сп’яніння, вказаних в ньому свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він на місці ДТП не бачив. Він під час ДТП не міг перебувати у стані алкогольного сп’яніння, оскільки ніколи не вживає спиртні напої. Він хворіє тяжкими серцево-судинними захворюваннями, у т. ч. і голови, а тому фізично не може їх вживати.
Після ДТП в цей же день його було покладено на стаціонарне лікування в Київську міську клінічну психоневрологічну лікарню, де проведено загальних аналіз крові, проте алкоголь не було виявлено і не могло бути виявлено, оскільки він його не вживав.
Згідно з даними, що містяться у Витягу з історії хвороби ОСОБА_2 № 8488, виданого Київською міською клінічною психоневрологічною лікарнею, ОСОБА_2 поступив на стаціонарне лікування 10.12.2009 року і після отримання відповідного лікування виписаний 21.12.2009 року. Діагноз: «біполярний афективний розлад, поточний епізод манії з психотичними симптомами». Загальні аналізи крові та сечі «в межах норми».
Крім того, ОСОБА_2 надав апеляційному суду видані Київським інститутом геронтології, Київським інститутом нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова та Київського лікувально-діагностичного центру «Магнетом» витяги з історій його хвороб та результатів обстежень, які підтверджують вказані його захворювання, що унеможливлюють вживання ним спиртного.
Свідок ОСОБА_4, пенсіонер Міністерства внутрішніх справ, який проживає в кв. № 44 будинку № 45 на вул.. Жилянській в м. Києві і працює в ТОВ «Солтік» робочим по вивозу сміття, пояснив суду, що о 4 ранку 10 грудня 2009 року він з балкону власної квартири був свідком ДТП за участю ОСОБА_2, з цікавості підійшов на місце ДТП, де в його присутності ОСОБА_2 пояснив працівникам міліції, що він працював цілий день, втомився і хоче поїхати додому, працівники ДАЇ сказали, що він п’яний. Запаху спиртного від ОСОБА_2 він не відчував.
Для з’ясування обставин складення відносно ОСОБА_2 Протоколу серії АА 228229 від 10 грудня 2009 року про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, апеляційним судом неодноразово, у т. ч. з повідомленням УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві та Департаменту ДАЇ Міністерства внутрішніх справ України, викликались в судове засідання працівники ВДАЇ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дедюк Олексій Володимирович та Токар Олександр Олексійович, які на місці ДТП склали вказаний протокол, схему ДТП та Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Проте, в судове засідання вони так і не з’явилися, хоча згідно з повідомленнями про вручення їм та вказаним органам органів внутрішніх справ поштових відправлень від 19.03.2010 р., 19.04.2010 р., та 17.05.2010 року, вони вчасно були повідомлені про виклик їх до суду.
Згідно з даними повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказаними в них адресами не проживають.
Апеляційний суд намагався і в телефонному режимі викликати вказаних працівників ДАЇ та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (через них) і мав з цього приводу по тел. 258-94-63 розмову з працівником ДАЇ ОСОБА_10, втім забезпечити їх явку в судове засідання так і не вдалося.
На адресу апеляційного суду надійшов Лист за підписом начальника ВДАЇ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ, підпорядкованого УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві підполковника міліції ОСОБА_11, в якому викладені доводи про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, проте жодним словом не згадано про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Після того, як всі можливі заходи для отримання пояснень від вказаних осіб були вичерпані, апеляційний суд з цих підстав вимушений був розглянути справу з постановленням в ній рішення у їх відсутність.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та його відмови пройти в зв’язку з цим відповідне медичне обстеження.
До речі, за наданими керівництвом ВДАЇ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ, підпорядкованого УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві Довідкою про результати пошуку виявлених та зареєстрованих порушень, вчинених ОСОБА_2, впродовж 2009 року він сім разів притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння різних порушень Правил дорожнього руху (перевищення швидкості, порушення дорожніх знаків розмітки, керування без посвідчення, проїзд пішохідних переходів та ненадання переваги пішоходам тощо), проте жодного разу (крім випадку 10.12.2009 р., який оскаржено) не притягувався за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, чи за відмову від проходження медичного обстеження на предмет встановлення такого стану.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, нічим не підтверджена, спростовується викладеними вище доказами, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України визнано апеляційним судом безпідставним.
На підставі викладеного рішення судді суду першої інстанції в цій частині скасувано, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, тобто за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
.
Що стосується притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, то рішення судді районного суду в цій частині визнане законним і обґрунтованим.
Враховуючи особу ОСОБА_2, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності проте належних висновків для себе не зробив і вчинив нове адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України залишено йому у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті, тобто у розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 425 гривень.
В окремій постанові апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу керівництва ВДАЇ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ, підпорядкованого УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві та Департаменту ДАЇ Міністерства внутрішніх справ України на неналежне оформлення працівниками ВДАЇ РУ ГУ МВС України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 результатів дорожньо-транспортної пригоди, що виразилось у зазначені ними в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 адреси проживання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не відповідають дійсності, а також у нез’явленні їх в судові засідання за викликами суду, що позбавило можливості перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ще й шляхом заслуховування пояснень вказаних свідків та працівників ДАЇ та призвело до затягування розгляду справи.
Керуючись ст. 282 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Звернути увагу керівництва ВДАЇ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ, підпорядкованого УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві та Департаменту ДАЇ Міністерства внутрішніх справ України на неналежне оформлення працівниками ВДАЇ РУ ГУ МВС України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 результатів дорожньо-транспортної пригоди, що виразилось у зазначені ними в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 адреси проживання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не відповідають дійсності, а також у нез’явленні їх в судові засідання за викликами суду, що позбавило можливості перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ще й шляхом заслуховування пояснень вказаних свідків та працівників ДАЇ та призвело до затягування розгляду справи.
Запропонувати керівництву вказаних органів внутрішніх справ розглянути окрему постанову на оперативних нарадах особового складу та повідомити Апеляційний суд міста Києва про результати її розгляду в місячний строк.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Скавронік В.М.