УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2010 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді Скавроніка В.М., при секретарях: Вернерові М.А., Скоковської Я.П., за участі апелянта ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, його представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2009 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Як вказано в постанові судді, 10.07.2009 року, близько 20 год. 15 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Хюндай Ферарі", державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху транспортного засобу заднім ходом на проспекті Героїв Сталінграда, 43 в м. Києві, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а у разі потреби - не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "БМВ", державний номерний знак НОМЕР_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, а відтак – вчинив адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на подання апеляційної скарги, який ним пропущений з поважних причин, постанову судді суду першої інстанції скасувати, оскільки вона не відповідає чинному законодавству України, матеріалам та обставинам справи, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України в зв’язку з відсутністю в його діяннях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_2 та поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропущений ним з поважних причин.
Відомості про те, що ОСОБА_2 належним чином отримав повідомлення про виклик його до суду у справі відсутні.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у відсутність ОСОБА_2
Копія даної постанови була вручена захиснику ОСОБА_2 лише 18.08.2009 року.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 має бути прийнята та розглянута апеляційним судом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, думки захисника та представників потерпілого, перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність апеляційний вимог та обгрунтованність і законність постанови судді суду першої інстанції з наступних підстав.
Апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові висновком судді про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, встановлена та підтверджується матеріалами справи, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 10.07.2009 р., в схемі ДТП з точними відомостями, які дозволяють встановити розташування транспортних засобів після ДТП, в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та в письмових поясненнях учасників ДТП.
Ретельно дослідивши докази у справі в їх сукупності апеляційний суд констатує, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження також і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Зокрема, за даними Висновку № 8385 від 24.12.2009 року судової авто технічної експертизи, проведеної з ініціативи ОСОБА_2, «в даній дорожній обстановці (що передувала ДТП – а. с.) в діях водія автомобіля «Хюндай» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди», «підстав технічного характеру вважати дії водія автомобіля «БМВ» ОСОБА_4 такими, що не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху та знаходяться в причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди немає».
Даний висновок експерта ґрунтується на результатах дослідження наданих йому судом матеріалів справи, зокрема схеми ДТП та фотографій розташування зазначених автомобілів з наявними на них технічними пошкодженнями і повністю узгоджується з ними.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2, підтримані його захисником ОСОБА_3 про те, що він не винний у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, оскільки у справі «відсутні докази, які б давали можливість зробити однозначний висновок щодо особи, яка створила аварійну ситуацію на дорозі» є безпідставними, такими, які не тільки не підтверджуються зібраними і дослідженими доказами у справі, а й суперечать їм.
На підставі викладеного апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови судді суду першої інстанції.
Вартість експертного дослідження, проведеного з ініціативи ОСОБА_2, яка підтверджується Актом від 24.12.2009 року в сумі 3 154 грн. 80 коп., підлягає стягненню з апелянта в повному розмірі.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити пропущений ним строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 3 154 (три тисячі сто п’ятдесят чотири) грн. 80 коп. за проведення у справі судової автотехнічної експертизи (Висновок № 8335 від 24.12.2009 року).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.М. Скавронік