Судове рішення #9961454

Справа № 22ц-2774/2010                                            Головуючий у 1-ій інстан.- Чугуєвська Т.П.

Категорія – цивільна                                         Доповідач –  ШАРАПОВА О.Л.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 липня 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого-судді   ШАРАПОВОЇ О.Л.

суддів:               ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.

при секретарі: ШТУПУН О.М.

за участю: ОСОБА_5


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „ Банк „Демарк” на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” до ОСОБА_6  про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2010 року ПАТ „Банк „Демарк”  звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в сумі 366 001 грн. 89 коп.  шляхом звернення стягнення на  будинок готель „Тростянець” за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею  2407 кв.м. за вказаною адресою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 лютого 2008 року між ПАТ „Банк „Демарк” та приватним підприємцем ОСОБА_7 був укладений кредитний договір на суму  350 000 грн.  строком до 25 лютого 2011 року зі сплатоою  21 % річних.  В подальшому між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_7 були укладені договори про внесення змін і доповнень до вказаного кредитного договору щодо розміру відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості, зобов”язань та відповідальності сторін. В забезпечення виконання зобов”язань за  кредитним договором 26 лютого 2008 року між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, згідно з яким остання передала , а банківська установа прийняла в іпотеку будинок готель „Тростянець” за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею  2407 кв.м. за вказаною адресою. Відповідно до п. 3.6.2 кредитного договору  передбачено дострокове погашення кредиту та відсотків у разі прийняття рішення про ліквідацію позичальника.  23 листопада 2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців  було внесено рішення  фізичної особи-підприємця ОСОБА_7  про припинення підприємницької діяльності. Заборгованість за кредитним договором складає 366 001 грн. 89 коп. : по кредиту  350 000 грн. , по відсотках  15 610 грн. 63 коп.,  пеня – 391 грн. 26 коп.

Рішенням Ічнянського районного суду від 07 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „Банк „Демарк” просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору дострокове погашення кредиту та відсотків можливе у разі прийняття рішення про ліквідацію позичальника, але вказаним обставинам суд не дав належної оцінки. Апелянт вказує на те, що суд помилково застосував до даних правовідносин норми цивільного законодавства, які регулюють  заставу  майна. Апелянт зазначає, що умовами іпотечного договору передбачене   звернення стягнення на предмет іпотеки у разі ліквідації боржника. Апелянт вказує на те, що  на час укладання іпотечного договору земельна ділянка площею  2407 кв.м. не належала ОСОБА_6, тобто іпотекодавець не повідомила банківську установу з приводу прав інших осіб на земельну ділянку, що відповідно до умов іпотечного договору також є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 26 лютого 2008 року між ПАТ „Банк „Демарк” та приватним підприємцем ОСОБА_7 був укладений кредитний договір на суму  350 000 грн.  строком до 25 лютого 2011 року зі сплатоою  21 % річних.

 27 травня 2008 року, 08 жовтня 2008 року та 30 березня 2009 року між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_7 були укладені договори про внесення змін і доповнень до вказаного кредитного договору щодо розміру відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості, зобов”язань та відповідальності сторін.

В забезпечення виконання зобов”язань за  кредитним договором з усіма змінами та доповненнями  26 лютого 2008 року між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, згідно з яким остання передала , а банківська установа прийняла в іпотеку будинок готель „Тростянець” за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею  2407 кв.м. за вказаною адресою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,  суд першої інстанції дійшов висновку, що кінцевий термін погашення кредиту закінчується 25 лютого 2011 року, власник майна  ОСОБА_6, яка є заставодавцем майна, не ліквідована, а тому вимоги  про звернення стягнення на заставлене майно є передчасними; у жовтні 2007 року припинено право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2407  кв.м., тобто до укладанання іпотечного договору.

Проте, з таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

За змістом ст. 526 ЦК України  зобов»язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п. 3.6.2 кредитного договору від 26 лютого 2008 року, укладеного між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_7, та п. 5.1 іпотечного договору, укладеного між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_6, передбачено дострокове погашення кредиту і відсотків та можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прийняття рішення про ліквідацію позичальника.  23 листопада 2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців  було внесено рішення  фізичної особи-підприємця ОСОБА_7  про припинення підприємницької діяльності.

З розрахунку ПАТ «Банк «Демакр» вбачається, що , заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2008 року становить 366 001 грн. 89 коп. : по кредиту  350 000 грн. , по відсотках  15 610 грн. 63 коп.,  пеня – 391 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зробов»язання  та ( або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодержателя, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога про виконання порушенного зобов»язання у не менш ніж  тридцятиденний строк та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.  

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Банк „Демарк” 15 лютого 2010 року надіслало на адресу ОСОБА_6 письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначило зміст порушених зобов»язань, про необхідність виконання порушенного зобов»язання у  тридцятиденний строк та попередило про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Вказана письмова вимога була отримана ОСОБА_6 06 березня 2010 року, а з позовом до суду ПАТ «Банк «Демарк» звернулося 11 березня 2010 року.  

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ПАТ „Банк „Демарк” не дотримуючись приписів ст. 35 Закону України „ Про іпотеку” щодо надання іпотекодавцю тридцятиденного  строку на  виконання зобов”язання, розпочав звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому оскаржуване рішення слід змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.  35 Закону  України „ Про іпотеку”, ст.ст. 209, 218, 303,  307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                      В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ПАТ „Банк „Демарк” – відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду  від 07 травня  2010 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.

            Головуючий:                                        Судді :                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація