_________ ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ__________
Справа 11-493 Головуючий у І інстанції: Наполов М. І.
Категорія- 187 ч. З Доповідач: Ярошенко М. П.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2006 р. липня "27" дня колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Ярошенка М. П.
суддів Шалупні В. С, Баглая І. П.
з участю прокурора Варуша Т. М.
та адвокатів
засуджених
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород-Сіверського районного суду від 25 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 27.02.1996 року за ст.ст. 140 ч. 2, 45 КК України до 2-х років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік; 24.06.1996 року за ст.ст. 117 ч. 1, 118 ч. 1, 141 ч. З, 42, 43 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 16.04.2004 року на 1 рік 11 місяців 15 днів, - засуджений за ст. 187 ч. З КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області 91 гривню 63 копійки судових витрат - вартість проведеної криміналістичної експертизи.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 26 лютого 2006 року біля 09 год. з метою нападу для заволодіння чужим майном проник через незамкнені вхідні двері до будинку ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_1, де з погрозою застосування небезпечного для життя та здоров"я насильства вчинив напад на ОСОБА_2 і заволодів належними їй грошима в сумі 504 гривні. В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та своєї вини в скоєнні злочину, просить зважити на тяжке матеріальне положення, що спонукало його до злочинної діяльності, та пом'якшити призначене судом покарання.
Заслухавши в судовому засіданні доповідача, думку прокурора, який вважає за необхідне вирок залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами кримінальної справи вина засудженого ОСОБА_1 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров"я потерпілої ОСОБА_2, та з проникненням у житло, за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Сам засуджений ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину у вчиненні зазначеного злочину як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, і показав, що 26.02.2006 року біля 09 год. в с. Шептаки, з металевою трубою в руці, натягнувши на обличчя шапку, він зайшов в будинок до ОСОБА_2 та вимагав і забрав у неї гроші, які знаходились в шафі. Потерпіла ОСОБА_2 показала, що вранці 26.02.2006 року, коли її чоловік вийшов з дому, до будинку зайшов чоловік, на обличчя якого була натягнута шапка, з металевою трубою в руці, схопив її за одяг, став трусити та вимагати гроші. Вона дуже злякалась за своє життя та віддала нападнику 504 гривні, що лежали в шафі.
Вина ОСОБА_1 підтверджується також показами свідків ОСОБА_3 (а. с. 22), ОСОБА_4 (а. с. 114-115), протоколом добровільної видачі одягу (а. с. 9), висновком трасологічної експертизи НОМЕР_1 (а. с. 30-32) та іншими матеріалами справи.
Злочинні дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. З КК України як розбій, поєднаний з проникненням в житло.
Покарання засудженому ОСОБА_1 судом обрано в відповідності з вимогами ст. 65 КК України з врахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, та даних про особу засудженого.
ОСОБА_1 скоїв злочин протягом невідбутої частини покарання за попередній злочин, тому йому судом правильно призначено покарання на підставі ст. 71 ч. 1 КПК України та приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком.
Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду від 25 травня 2006 року стосовно нього-без зміни.
Головуючий Судді:
М. П. Ярошенко
В. С. Шалупня І. П. Баглай