№2-2118/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 червня  2010 року                                       м. Сімферополь

          Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -  Кагітіної І.В.,

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Приморське племене підприємство», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

 Дочірне підприємство «Кримавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду із позовом до  відкритого акціонерного товариства «Приморське племене підприємство», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27.04.2009р.на автомобільній дорозі М-18 Обхід в м.Сімферополі, яка знаходиться у веденні позивача, на 8км.+300м., ліворуч відбулася ДТП за участю автомобілів: САЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з ВАТ «Приморське племене підприємство», та ДЕУ, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої було пошкоджено 82 м. металевого бар’єрного огородження. У відповідності до розрахунку заподіяної шкоди, внаслідок зазначеної ДТП, витрати пов’язані з відновленням металевого бар’єрного огородження складають 5 242,00 грн., які і просить стягнути позивач.

Ухвалою від 02.02.2010р. залучено до участі у справі у якості співвідповідача ТДВ страхова компанія «Провіта».

Під час розгляду справи позивачем уточнювався позов, частина позовних вимог залишена без розгляду та остаточно на підставі обставин, яким обґрунтовані позовні вимоги, та з урахуванням того, що ОСОБА_1 на час завдання шкоди перебував у трудових правовідносинах, позивач просить стягнути з ВАТ «Приморське племене підприємство» матеріальну шкоду у розмірі 5 242,00 грн.

Представник позивача   у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та на підставі тих доказів, які маються в матеріалах справи.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди не могло бути пошкоджено 82 м. металевого бар’єрного огородження. Доказів на обґрунтування завдання шкоди саме у розмірі 5242грн. позивачем не надано, навіть на запити суду.

Заслухавши сторін, їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, адміністративний матеріал №3-2138\09, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 27.05.2009 року встановлено, що 27.04.2009р., о 12-00 годині, на автодорозі Обхід у м.Сімферополі, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, САЗ, державний номер НОМЕР_2, при перестроюванні з правої смуги на ліву не надав дорогу автомобілю ДЕУ, державний номер НОМЕР_1, який рухався по лівій смузі дороги у попутному напрямку, в наслідок чого допустив з ним зіткнення, після чого виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на дорожнє огородження. Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн. (а.с.22).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у наслідок саме дій ОСОБА_1 мав місце наїзд на дорожню огорожу під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 27.04.2009 року на автодорозі Обхід у м.Сімферополі.

На час ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Приморське племене товариство» та виконував свої трудової обов’язки, що підтверджено копією трудової книжки, витягом з наказу від 15.11.1994р. та не оспорено сторонами (а.с. 59,60).

Автомобільна дорога М-18 Обхід, м. Сімферополь знаходиться у віданні структурного підрозділу Дочірнього підприємства «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що також не оспорено сторонами.

При звернені до суду про стягнення матеріальної шкоди з ВАТ «Приморське племене підприємство», як роботодавця, у розмірі 5242 грн., позивач підтверджує позовні вимоги актом прийомки виконаних підрядних робіт щодо ремонту металевого бар’єрного огородження за травень 2009 року, калькуляцією та інформацією начальника філіалу «Сімферопольського ДЕУ» від 28.04.2009 року, бн про те, що 27.04.2009 року на автомобільній дорозі М-18 Обхід м.Сімферополь на 8+300 (ліворуч) сталася ДТП, у наслідок якої було пошкоджено 82 метра металевого бар’єрного огородження. (а.с. 8, 15,71)

Між тим, суд оцінив зазначені докази, приходить до висновку, що вони не підтверджують завдання шкоди у наслідок дорожньо-транспортної пригоди саме у розмір 5242,00 грн.

Так, актом прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2009 року та калькуляцією підтверджені витрати щодо ремонту металевого бар’єрного огородження на адорозі Обхід м. Сімферополь, км 8+700 (ліворуч) та жодним чином не свідчить про наявність причинного зв’язку між діями відповідача ОСОБА_1 та необхідністю проведеного ремонту.

При цьому, суд звертає увагу на те, що надана, як письмовий доказ, калькуляція, затверджена керівником філіалу «Сімферопольського ДЕУ» не містить дати, печатки та має деякі виправлення, тому не може бути прийнята судом як належний доказ.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначені у акті підрядні роботи виконані на ділянці автодороги Обхід 8км.+700 (ліворуч), тоді як позивач вказує, що їх було виконано на ділянці 8км.+300(праворуч), а з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що дорожньо-транспортна сталась на 8 км+900м.

У судовому засіданні представником позивача не було повідомлено та не надано доказів на усунення зазначених суперечностей. При цьому, судом надавалась така процесуальна можливість шляхом оголошення перерви у порядку ч.2 ст. 191 ЦПК.

Судом також у порядку ч. 4 ст.10 ЦПК України роз’яснювалось право на проведення експертизи, чим позивач не скористався.

Щодо інформації від 28.04.2009 року, то вона надана начальником філії «Сімферопольського ДЕУ» ДП «Кримавтодор», тобто філією позивача, та не підтверджена жодним іншим доказом у вигляді акту або протоколу огляду бар’єрного огородження з зазначенням пошкоджень, складених на час ДТП.

Крім того, з показань свідка ОСОБА_3, який проводив ремонтні роботи дороги, убачається, що дійсно було проведено ремонт 82м. При цьому, він посилався на те, що на огородженні була пошкодження фарба та прогнуті стояки.

Зазначені показання свідка також не свідчать, що пошкодження огорожі виникли у наслідок саме дій ОСОБА_1.

Проте з фотографій та схеми, які місяться у адміністративному матеріалі, убачається, що  автомобіль, яким керував ОСОБА_1, тільки допустив зіткнення з огорожею та зупинився. До того ж, наявність будь-яких рухів автомобілю впродовж огорожі, які б могли виникнути внаслідок його неконтролюємого руху (заносу) після зіткнення, також не вбачається.

      Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем ці вимоги закону не виконані, не надано переконливих доказів, які б свідчили про обґрунтованість його  позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди саме у розмірі 5242 грн..

За таких обставин, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кримавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не підлягають задоволенню, що свідчить і про відсутність підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.1166, 1172 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 207, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України , суд    

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Кримавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5242 гривень  - відмовити у повному обсязі.

Рішення   може   бути   оскаржене  до Апеляційного суду АР Крим через Київський   районний  суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний   строк  з  дня   проголошення   рішення   заяви  про   апеляційне оскарження і поданням  після  цього  протягом   20 днів   апеляційної   скарги або  в   порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: