Справа № 2-245/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 року Білогірський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Герасимчук Н.П., при секретарі Кузьмуку М.Л., з участю представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділ майна,
В С Т А Н О В И В :
29 травня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому зазначив, що в кінці 50-х р.р. побудував разом з дружиною ОСОБА_2 житловий будинок, в якому і проживають до даного часу.
Позивач зазначив, що тривалий час працюючи в Заготзерні, маючи гарний заробіток, утримуючи велике господарство разом з дружиною перебудували будинок, закінчивши його в 2000 р.
Тривалий час разом з сім'єю позивача проживає його син ОСОБА_4, відповідач по справі, однак в останні роки відносини між ними зіпсувалися, постійно виникають конфлікти.
Позивач заявив вимогу розділити будинок – віддати відповідачу три з чотирьох житлових кімнат, позначені в технічному паспорті під №№ 1-2, 1-3, 1-4, половину сараю та літню кухню, а також зобов'язати його облаштувати окремий вхід та замурувати дверні пройоми з коридору в кімнати 1-2 та 1-4.
16 червня 2009 р. позивач, до вимог якого приєдналася його дружина та матір відповідача ОСОБА_2, звернувся до суду з додатковою позовною заявою, в якій просив залишити в його користуванні та власності також і кімнату 1-4, щоб була можливість будинок поділити на дві половини по капітальній стіні.
Відповідач в своєму запереченні від 02 червня 2009 р. позовні вимоги визнав частково та зазначив, що будинок був побудований в 1958 році, а в 2000 р. був розібраний та побудований заново. Так як на час будівництва батьки були пенсіонерами, то всі витрати по будівництву лягли на його сім'ю. Просив залишити підсобні приміщення, зокрема коридор 1-1, коридор І, кухню ІІ та комору ІІІ з виходом у спільній власності з відповідачем.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та пояснив, що його син ОСОБА_4 приймав участь у будівництві будинку, проте лише допомагав йому у будівництві, значну частину коштів та матеріалів на будівництво вніс саме він. Погоджується замурувати двері, щоб відокремитися від житла сина, та вважає, що син повинен за свої кошти зробити окремий вхід до своєї квартири. Просить також суд залишити йому майстерню і гараж, все інше – віддати сину.
Позивачка ОСОБА_2 підтримала вимоги позивача ОСОБА_1 Вказала, що на протязі останніх років, з того часу як онука вийшла заміж і в їхню сім'ю прийшов її чоловік, ОСОБА_5, відповідач разом з ним почали збиткуватися над ними. Обзивають їх нецензурними словами, застосовують фізичне насильство, з цього приводу вона неодноразово зверталася в міліцію. Після одруження син, відповідач по справі ОСОБА_4, разом з дружиною проживав в сім'ї матері дружини, проте із-за суперечок між ними прийшов проживати до них (позивачів). При будівництві житлового будинку будь-яких письмових договорів про спільне будівництво не укладалося. Вони будували житловий будинок, а син іноді допомагав, проте часто був п'яний і коли працювали наймані бригади, він спав. На даний час внучка та її чоловік будують для себе окремий житловий будинок.
Зазначила, що між сторонами господарські будівлі фактично розділені. Їм залишилася кухня в житловому будинку, а сину – літня кухня.
Вони погоджуються передати сину частину будинку, проте через нотаріальну контору, шляхом дарування зробити цього не можуть, оскільки син відмовляється прийняти частину будинку в дар, помилково вважаючи, що має право користуватися усім будинком.
Просила сину виділити квартиру № 2 по другому варіанту поділу та зобов'язати його добудувати веранду та обладнати окремий вхід.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково. Пояснив, що будинок перебудовував він, оскільки батьки були пенсіонерами та переконали його реконструювати старий. В даний час між його сім'єю та сім'єю батьків виникають постійні конфлікти. Не заперечує проти розподілу будинку між ним та батьками.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову.
Так, судом встановлено, що в 2000 році була завершена перебудова житлового будинку по АДРЕСА_1, власниками якого були позивачі. Перебудова будинку була проведена спільно як позивачами, так і відповідачем.
В судовому засіданні позивачі не заперечували факту часткової участі у будівництві нового будинку сина з сім'єю.
Створення нової речі, в даному випадку житлового будинку, згідно частини 1 статті 331 ЦК України, є підставою для набуття права власності на цю річ. В ході розгляду справи був доведений факт спільного будівництва житлового будинку ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_4, які проживали однією сім'єю, а тому даний будинок, відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України, є їхньою спільною сумісною власністю. Майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділеним між співвласниками за домовленістю між ними відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦК України, причому частки співвласників є рівними.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 28.07.09 р., проведеної Білогірським БТІ, можливий єдиний варіант поділу будинку на дві квартири з дотриманням рівності часток, з певними відхиленнями від рівності, зумовленими технічною неможливістю розподілу будинку в пропорціях 1/2 до 1/2 – по стіні між кімнатами 1-3 та 1-4, а також між кімнатою 1-2 та коридором 1-1 (ІІ варіант поділу згідно висновку СБЕ).
Враховуючи те, що позивачі являються особами похилого віку, а тому дана обставина має істотне значення та підлягає врахуванню при визначенні їх частки у спільному майні, а тому позивачам підлягає виділенню квартира № 1 згідно висновку СБЕ (приміщення 1-1, 1-4, 1-5, І, ІІ, ІІІ та ІV), як вона більш обладнана комунікаціями.
На позивачів, як на ініціаторів поділу будинку та співвласників, яким дісталася збільшена частка у спільному майні, покласти обов'язок по відокремленню квартир – закрити дверні проходи між кімнатами 1-3 та 1-4, а також між кімнатою 1-2 та коридором 1-1 оздобленою кладкою, з матеріалів, ідентичних тим, з яких побудований будинок. Обладнання окремого входу до квартири № 2 (приміщення 1-3, 1-2) покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 331, 355, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поділ майна задовольнити.
Залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2:
- частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, визначену як квартира № 1 другого варіанту поділу у висновку будівельно-технічної експертизи Білогірського бюро технічної інвентаризації від 28.07.2009 року, яка складається із кімнати 1-4 площею 19,6 м2, кімнати 1-5 площею 17,7 м2, коридору 1-1 площею 7,0 м2, коридору 1 площею 7,0 м2, коридору ІІ площею 8,0 м2, кухні ІІІ площею 9,5 м2 та коморою ІV площею 3,7 м2, житловою площею 37,3 м2, загальною вартістю 211161 грн.
- Із господарських будівель залишити у власності приміщення "гараж" в хліві "В" вартістю 2967,50 грн., льох "Г" вартістю 7573 грн. та частину огорожі вартістю 4062 грн., всього господарських будівель на 14602,50 грн.
А всього нерухомого майна на 225763,50 грн.
ОСОБА_4 виділити та визнати за ним право власності на:
- частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 визначену як квартира № 2 другого варіанту поділу у висновку будівельно-технічної експертизи Білогірського бюро технічної інвентаризації від 28.07.2009 року, яка складається із кімнати 1-2 площею 20,2 м2, кімнати 1-3 площею 14,9 м2, всього 35,7 м2, житлової площі вартістю 96058 грн., та літню кухню "Б-1" площею 17,28 м2, вартістю 18364 грн., всього 114422 грн.
- Із господарських будівель: приміщення "комора", "майстерня" та "приміщення для худоби" в хліві "В" вартістю 8902,5 грн., хлів "Б" вартістю 16460 грн. та частину огорожі вартістю 4061 грн.
Всього господарських будівель на 29423,5 грн. та всього нерухомого майна на 143845,50 грн.
Замурувати дверні проходи між кімнатами 1-2 та 1-1 і між 1-3 та 1-4.
Витрати по замуровуванню проходів покласти на позивачів.
ОСОБА_4 зробити окремий вхід до квартири № 2.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 користуватися входом до квартири № 2 через квартиру № 1 до 15 жовтня 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 51 грн. оплаченого судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 301 грн. та на користь держави 1387 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Герасимчук Н.П.