Справа №2-108

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 іменем України

2 липня 2010 року                                                                                         м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі:   головуючого судді:     Бондаренко О. І.

при секретарі:       Волощук І.О.

за участю: представника позивача:     Чернілевської Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого  акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите  акціонерне товариство комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між банком та ОСОБА_2 24 грудня 2007 року було укладено договір кредитної лінії № 519/МК/2007/ЦВ-840.

Відповідно до умов договору банком позичальнику було надано кредитні кошти на споживчі цілі у сумі 42116 (сорок дві тисячі сто шістнадцять) доларів США зі строком повернення по 24 грудня 2014р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 відсотки річних (п.п.1.1-1.2 договору).

Відповідно до умов додаткового правочину №2 від 06 лютого 2008 року позичальнику було збільшено ліміт кредитної лінії на 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) доларів США з доведенням до загальної суми ліміту 100116 (сто тисяч сто шістнадцять) доларів США.

Договором передбачена відповідальність сторін за виконання договірних зобов'язань. Так, у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом він зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а у разі порушення строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% ставки НБУ від суми прострочених зобов'язань.

Крім того, в забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань банком 24 грудня 2007 року було укладено з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 договори поруки. Відповідно до п. 2.1 договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором при умові, якщо в установлений кредитним договором строк зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника.

Також, відповідно до п. 2.1 кредитного договору, в забезпечення виконання зобов'язань 24 грудня 2007 року банк уклав з позичальником договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належне йому нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, ліквідаційною вартістю 733832 гривні.

Позичальник з 10 вересня 2008 року порушує умови договору - не вносить в рахунок погашення заборгованості мінімально необхідний платіж, в результаті чого банк вимушений був розпочати нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату мінімально необхідного платежу.

Станом на 17 серпня 2009 року зобов'язання позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором залишається невиконаним і загальна сума заборгованості становить 103362,10 (сто три тисячі триста шістдесят два) доларів США 10 центів (еквівалент в грн. - 802844,42 грн.).

    За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідачів, як солідарних боржників на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницьке регіональне управління борг, а саме: загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 802844 грн. 42 коп., що еквівалентно 103362 доларів США 10 центів, а також сплачені ним при подачі позовної заяви судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

    Крім того, відповідно до положень ст.651 ЦК України позивач просив розірвати кредитний договір за №519/МК/2007/ЦВ-840, укладений 24.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницьке регіональне управління та ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням умов договору позичальником, а також тією обставиною, що банку необхідно мати підстави для припинення нарахування процентів за користування позичальником кредитними коштами на відповідних позабалансових рахунках. Підставою для припинення нарахування процентів в даному випадку буде припинення зобов'язання шляхом розірвання кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача Чернілевська Р.В. уточнила позовні вимоги, зокрема, зменшила їх, просила лише стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборговані кошти на загальну суму 802844 грн. 42 коп., що в еквіваленті становить 103362 доларів 10 центів США, а також стягнути з нього на користь банку суму судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором кредиту з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просила залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши пояснення представника позивача Чернілевської Р.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

    Ухвалою суду від 19 листопада 2009 року провадження у справі за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором було зупинено до набрання законної сили рішеннями по цивільних справах за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра» в особі центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління про визнання недійсними договору кредитної лінії, додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії, додаткового правочину № 2 до договору кредитної лінії, договору іпотеки, договору про внесення змін до договору іпотеки; за позовом ОСОБА_5 до ВАТ КБ «Надра» в особі центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління про припинення  договору поруки; за позовом ОСОБА_4 до ВАТ КБ «Надра» в особі центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління про припинення  договору поруки; за позовами ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» в особі центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління про припинення  договору поруки.

У відповідності до ухвали суду від 3 червня 2010 року провадження у справі було відновлено, оскільки рішення по вищевказаних цивільних справах набрали законної сили, про що свідчать відповідні копії рішень Староміського районного суду м. Вінниці від 7 грудня 2009 року, від 29 грудня 2009 року та ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року (а.с.194-195,208-209,212-213,215-216,218).

Ухвалою суду від 2 липня 2010 року позовну заяву ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницьке  регіональне управління  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без розгляду.  

Як встановлено по справі, між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління та громадянином України ОСОБА_2 24 грудня 2007 року було укладено договір кредитної лінії № 519/МК/2007/ЦВ-840.

Факт укладення договору між ВАТ КБ «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління та ОСОБА_2 підтверджується відповідною копією договору кредитної лінії № 519/МК/2007/ЦВ-840 від 24.12.2007 року (а.с15).

Відповідно до умов договору банком позичальнику було надано кредитні кошти на споживчі цілі у сумі 42116 (сорок дві тисячі сто шістнадцять) доларів США зі строком повернення по 24 грудня 2014р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 (чотирнадцять цілих чотири десятих) відсотки річних (п.п.1.1-1.2 договору).

Відповідно до п.2 додаткового правочину №2 від 06 лютого 2008 року позичальнику було збільшено ліміт кредитної лінії на 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) доларів США з доведенням до загальної суми ліміту 100116 (сто тисяч сто шістнадцять) доларів США, про що свідчить копія додаткового правочину №2 до договору кредитної лінії № 519/МК/2007/ЦВ-840 від 06 лютого 2008 року (а.с.18).

Умовами належного повернення кредиту являється зобов'язання позичальника повертати банку кредит та сплачувати передбачені інші платежі (відсотки) шляхом внесення суми мінімально необхідного платежу у розмірі відповідно до графіка погашення кредиту, що передбачено п.п.3.1-3.1.3 договору.

Крім того згідно п. 6.1.3 договору у випадку невиконання або часткового невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань прострочення виконання зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків банк має право звернути стягнення на заставлене майно в повному обсязі, а також вимагати від позичальника негайного дострокового погашення наданого кредиту, відсотків та інших платежів та можливих штрафних санкцій у разі отримання банком інформації про можливість невиконання позичальником зобов'язань за договором.

Договором передбачена відповідальність сторін за виконання договірних зобов'язань. Так, у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом він зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а у разі порушення строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% ставки НБУ від суми прострочених зобов'язань.

 Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, в забезпечення виконання зобов'язань 24 грудня 2007 року банк уклав з позичальником договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належне йому нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, ліквідаційною вартістю 733832 гривні, що підтверджується копією договору іпотеки від 24.12.2007 року та копією договору про внесення змін до договору іпотеки від 06.02.2008 року (а.с.21, 22-23).

Позичальник з 10 вересня 2008 року порушує умови договору - не вносить в рахунок погашення заборгованості мінімально необхідний платіж, в результаті чого банк вимушений був розпочати нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату мінімально необхідного платежу.

17 березня 2009 року ОСОБА_2 рекомендованим листом за місцем його проживання з метою виконання ним кредитних зобов'язань та погашення кредитної заборгованості на суму 6356 доларів США 50 центів було направлено претензію, про що свідчить її копія з повідомленням про вручення адресату (а.с.28,29).

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Проте, з боку позичальника жодних дій направлених на погашення заборгованості не відбулося.

Станом на 17 серпня 2009 року зобов'язання позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором залишається невиконаним і загальна сума заборгованості становить 802844,42 грн., що в еквіваленті становить 103362,10 доларів США.

Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від виконання зобов’язань за кредитним договором судом не встановлено.

    Оскільки відповідач порушив умови вище зазначеного кредитного договору, то право позивача невиконанням зобов’язання порушено і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до меморіального ордеру №632 від 03.09.2009 року сплачено судовий збір в розмірі 1700 грн. та відповідно до меморіального ордеру №634 від 03.09.2009 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.    

    Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 553, 554, 611, 612, 614 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов Відкритого  акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого  акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління суму заборгованості за договором кредиту від 24.12.2007 року в розмірі 802844 грн. 42 коп., що еквівалентно 103362,10 доларів США.       Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого  акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати  на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 250 грн., а всього 1950 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: