Справа № 2а – 2453/10 /1609
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 червня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Самсонової О.А.,
при секретарі - Півень Я.В.,
за участю позивача – ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача – Шевченка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Сухоноса Олександра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 12 травня 2010 року звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В поданій до суду заяві посилався на те, що 02 травня 2010 року був зупинений інспектором ДПС Кобеляцької роти, який повідомив, що позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1, в населеному пункті с.Ялинці Кременчуцького району, позначеному знаком 5.45, водій рухався зі швидкістю 82 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху більше ніж на 20 км./год. За вказаним фактом відносно позивача інспектор склав адміністративний протокол, в якому зазначалось, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України. Також інспектор виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1, посилаючись на те, що постанова працівником ДАІ винесена незаконно та з порушенням процесуальних норм, а також на те, що правопорушення ним не вчинялось, просив суд визнати незаконною та скасувати постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини. Після оголошеної перерви в засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні також позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач Сухонос О.В. в засідання не з’явився, про причини не повідомив.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Полтавській області Шевченко О.М. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що постанова відносно ОСОБА_1 винесена інспектором у повній відповідності до вимог закону. Тому вважає, що підстави для її скасування або визнання незаконною відсутні. В задоволенні позову просив відмовити. Після оголошеної перерви представник відповідача в засідання також не з’явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідача та представника відповідача межах наявних в справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, заслухавши показання свідків, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, 02 травня 2010 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1, в населеному пункті с.Ялинці Кременчуцького району, позначеному знаком 5.45, рухався зі швидкістю 82 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху більше ніж на 20 км./год.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122, яка передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.
У зв’язку з вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення інспектором ДПС Кобеляцької роти винесено постанову серії ВІ №107120 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, якою піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Суд критично оцінює пояснення позивача та показання свідків про те, що ОСОБА_1 дозволену швидкість руху не перевищував.
При цьому суд бере до уваги пояснення позивача про те, що інспектор пред’явив йому показник вимірювального приладу, на якому була зафіксована швидкість 82 км/год.
Крім того, безпосередньо після вчинення правопорушення позивач не заперечував факту перевищення швидкості, в протоколі зазначив, що він не впевнений , що це його швидкість, але не вказував, що правопорушення він не вчиняв.
Також і в судовому засіданні позивач пояснював, що «на його думку» він більше 60 км/год. не їхав, свою швидкість він не вказує.
Показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наведені висновки суду не спростовуються.
Обидва вказані свідки пояснили суду, що показань спідометра в автомобілі, яким керував позивач, вони не бачили. Пояснили, що вони є водіями та мають достатній водійський стаж, але пояснюючи суду, що позивач швидкість не перевищував, не змогли навіть приблизно визначити його швидкість. Посилаючись на те, що позивач їхав не швидко, обидва свідки пояснювали це тим, що він рухався в населеному пункті, мав намір повертати ліворуч, а значить швидко їхати не міг.
При цьому, пояснюючи, що разом з автомобілем позивача в одному ряду рухалось ще декілька автомобілів, позивач та свідки надали різні показання. Так, в позові позивач вказав, що перед тим, як його зупинив інспектор ДАІ, його обігнав інший автомобіль, що явно рухався з перевищенням швидкості. В судовому засіданні позивач вже пояснював, що декілька автомобілів рухались попереду нього на відстані близько 300 – 400 метрів. Свідок ОСОБА_6 пояснював, що інші автомобілі рухались попереду автомобіля позивача, а свідок ОСОБА_7 вже пояснював, що їх обігнала колона автомобілів безпосередньо перед тим, як позивача зупинив інспектор. Вважає, що інспектор намагався зупинити попередні автомобілі, але вони не зупинились.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду дані обставини інспектором при винесенні постанови враховані.
При складенні адміністративного протоколу та при винесенні постанови відносно ОСОБА_1 інспектор діяв в межах своїх повноважень, з метою, з якою ці повноваження надані та у визначений спосіб.
Адміністративне стягнення інспектором призначено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Пояснення позивача про те, що інспектором при складенні протоколу та винесенні постанови допущені порушення його прав, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.
На час розгляду справи позивач свого ставлення до вчиненого правопорушення не змінив, не розкаюється, належних висновків для себе не зробив.
Тому підстави для визнання протиправною, скасування або зміни постанови відсутні, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Сухоноса Олександра Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.А.Самсонова