Справа № 2а – 138/10 /1609

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 червня 2010 року   Київський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді     - Самсонової О.А.,

при секретарі     - Півень Я.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3  до Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області, УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В  :

    Позивач ОСОБА_3 21 серпня 2009 року звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

    В позові посилався на те, що 14 серпня 2009 року на його адресу надійшла постанова Київського ВДВС Полтавського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього 280 грн. штрафу за порушення Правил дорожнього руху. З вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження він дізнався про існування постанови серії АІ №110988 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, та згідно якої 19.03.2009 року о 09 год. 26 хв. на 57 км. автодороги Київ-Харків в с.Бзів Баришівського району Київської області належний ОСОБА_3 автомобіль «Міцубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 89 км/год. при обмеженні максимальної швидкості руху 60 км/год., чим перевищив швидкість руху на 29 км/год.  За вказане порушення на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 280 грн. Позивач не згоден з вказаною постановою, оскільки відсутні достатні докази вчинення ним правопорушення. З наведених підстав, а також, посилаючись на допущені при оформленні оскаржуваної постанови порушення адміністративно-процесуального законодавства, просив скасувати постанову серії АІ №110988 від 19.03.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити. Крім того, оскільки ним вже було сплачено штраф, призначений йому за вказаною постановою, просив суд стягнути з місцевого бюджету м.Полтави сплачені ним кошти у розмірі 280 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, але уповноважив представляти його інтереси ОСОБА_1.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просила позовні вимоги задовольнити.

    Представник третьої особи ОСОБА_2 при розгляді справи судом послалась на розсуд суду. Пояснила, що оскільки не минув один рік з часу зарахування сплачених позивачем коштів до місцевого бюджету, вони можуть бути повернуті за рішенням суду

Відповідач УДАІ ГУМВС України в Київській області в судове засідання свого представника не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Представник відповідача Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області в судове засідання також не з’явився, але надав письмові пояснення, в яких проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Посилався на те, що будь-яких порушень закону при складенні оскаржуваної постанови допущено не було.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи наявність достатніх доказів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідачів.

    Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

    Як встановлено дослідженими по справі доказами, 19 березня 2009 року належний ОСОБА_3 автомобіль «Міцубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, на 57 км. автодороги Київ-Харків в с.Бзів Баришівського району, рухався зі швидкістю 89 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху більше ніж на 29 км/год.

Факт перевищення швидкості зафіксований засобом фотозйомки, а саме вимірювальним приладом "Візир" 0711214.

    У відповідності до ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

    Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити  про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного  стягнення.

    Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що факт правопорушення зафіксовано неналежним чином, та на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки виконавши дану постанову серії АІ №110988 від 19.03.2009 року та сплативши призначений цією постановою штраф, позивач фактично визнав факт вчинення правопорушення.

    Посилання представника позивача ОСОБА_1 на те, що це вона без узгодження з позивачем, а не ОСОБА_3, сплатила штраф, спростовуються даними квитанції від 17.08.2009 року №77, в якій зазначено, що платником є ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 (а.с.4).

    Також суд бере до уваги, що в тексті позову позивач не вказує, що 19 березня 2009 року автомобілем «Міцубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, на 57 км. автодороги Київ-Харків в с.Бзів Баришівського району керувала будь-яка інша особа. Не повідомляв про це позивач і органу (посадовій особі), яка винесла відносно нього оскаржувану постанову.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тому фотокартку, виконану приладом «Візир», суд розцінює як один із доказів, на підставі якого в сукупності з фактичним визнанням ОСОБА_3 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.  

    На думку суду інспектором при винесенні постанови враховані обставини, передбачені ст. 280 КпАП України.

При винесенні постанови відносно ОСОБА_3 інспектор діяв в межах своїх повноважень, з метою, з якою ці повноваження надані та у визначений спосіб.

Адміністративне стягнення інспектором призначено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

    Керуючись ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3  до Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області, УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                             О.А.Самсонова