ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2007 р. | Справа № 6/100-64А. |
за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луцьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світстрой Луцьк»,
м. Луцьк
про стягнення 6549 грн. 96 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені
Заступник голови суду,суддяПахолюк В.А.
при секретарі Прокопчук О.Ф.
Представники:
від позивача: Дяченко С.І. –гол. спец. юридич. служби, дов. в справі
від відповідача: Дадак В.В. – заступник директора з економічних питань
Суть спору: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світстрой Луцьк»6549 грн. 96 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені за непрацевлаштування інвалідів у 2006 році. Свої вимоги обґрунтувало тим, що статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 затверджений Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно п.п.2,3 вказаного порядку передбачено, що роботодавці самостійно обчислюють та сплачують суму адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не виконано нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда. За не працевлаштування одного інваліда відповідачу нараховано 6549грн.96коп. адміністративно-господарських санкцій та пені. Зазначена сума санкцій самостійно відповідачем не сплачена.
Відповідач у поданому на адресу суду запереченні та в судовому засіданні позову не визнає, посилаючись на те, що підприємство у поданому звіті про зайнятість та рпацевлаштування інвалідів за 2006 рік допустило помилку в рядку 01 в якій показало середньооблікуву чисельність працівників -11 чол., між тим, фактично середньооблікова чисельність фактично у 2006 р. становила 6,42 людини.
Сторони подали на адресу суду письмові клопотання про розгляд справи у призначеному попередньому засіданні на підставі ч.3 ст.101 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд — В С Т А Н О В И В:
Згідно частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. з подальшими змінами та доповненнями, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно частини 5 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сплату адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення працевлаштування інвалідів підприємства, установи та організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р. середньооблікова кількість зайнятих працівників облікового складу за 2006 р. складає 11 чоловік, норматив – 1 людина-інвалід.
Між тим, матеріалами справи, а саме витягами із журналів ордерів за 2006 рік по рахунку № 661 "розрахунки по заробітній платі" та розрахунками суми страхових внесків за 2006 рік ( з січня по грудень 2006р. помісячно) підтверджено, що середньооблікова чисельність працівників ТзОВ "Світстрой Луцьк" у 2006 році стоновила 6,42 людини.
За таких обставин згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на відповідача не може бути покладено обов'язок по працевлаштуванню інваліда, а тому і відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій на підставі ч.1 ст.20 цього Закону.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6549 грн. 96 коп. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інваліда є необгрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ст.ст.70,71,86,94,158-163,186 КАС України, господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заступник голови
господарського суду,суддя