Справа № 2-а-2889

                                                                                         2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 червня  2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого             – Юдіна Є.О.,

за участю секретаря  - Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби ВДАІ обслуговування м.Харкова та АТІ Державної патрульної служби Поповича Сергія Олексійовича про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

19.05.2010 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АХ № 181265 від 17.05.2010 року та справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він 17.05.2010 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по пров. 2-му Панасівському зі швидкістю 63 км/год., в третьому ряді з права. По переду нього рухались п’ять автомобілів, з яких два автомобілі рухались по другому ряду з права, а три автомобілі рухались по першому ряду с права, їхня швидкість була трохи більшою. Всі автомобілі та він з ними почали гальмувати до швидкості 50 км/год. Автомобілі, які рухались по переду позивача зупинились і попереду них вибіг інспектор ДПС, який зупинив автомобіль позивача. Інспектор звинуватив ОСОБА_3 в перевищені швидкості на 27 км/год.

На ОСОБА_3 була складено постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №181265 від 17.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладено штраф у вигляді 300 грн.  

Позивач вважає, що оскаржуваною постановою на нього неправомірно було накладено адміністративне стягнення, оскільки з показань приладу вимірювання швидкості Беркут № 0801058 неможливо підтвердити, що заміряна швидкість належить автомобілю позивача, не надано відомостей про можливі похибки у вимірах, своєчасної метрологічної атестації приладу „Беркут”. Позивач вважає, що зафіксована приладом „Беркут” швидкість руху не можу бути достовірною та не є належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, позивач посилається на те, що не був складений протокол про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці, без надання часу для звернення за  правовою допомогою, подання документів, що характеризують особу правопорушника, що порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП.    

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.  

Стосовно позивача була складена постанова серії АХ № 181265 від 17.05.2010 року, згідно якою 17.05.2010 року о 12-45 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки „Geely”, державний номерний знак НОМЕР_1 по пров. 2-му Панасівському м.Харкова, рухався зі швидкістю 87 км/год, при обмеженні швидкості руху – до 60 км/год, чим перевищив встановлену швидкість на 27 км/год. Швидкість вимірювалася приладом „Беркут” № 0801058. Зазначеною Постановою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 300 гривень.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з’ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.    

Зазначений прилад працює не в автоматичному режимі, не має функції фото і кінозйомки, відеозапису, може контролювати як ближчу ціль так і ціль, що рухається з найбільшою швидкістю.  

З протоколу та постанови про адміністративне правопорушення неможливо встановити, у якому режимі працював прилад „Беркут”, а також, що зафіксована ним швидкість руху належить саме автомобілю марки „Geely” д/н НОМЕР_1, який рухався під керуванням позивача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристика похибок або невизначеності вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовують у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

В протоколі та постанові про адміністративне правопорушення відсутні відомості про  наявність чи відсутність похибок або невизначеності у вимірюванні швидкості приладом „Беркут”, відсутні дані про своєчасне проходження перевірки та державної метрологічної атестації. Надане відповідачем свідоцтво про повірку робочого засобу дистанційного вимірювача швидкості „Беркут” № 0801058 не спростовує вищезазначених обставин.

При таких обставинах, суд не вважає дані вимірювання швидкості приладом „Беркут” робочого засобу дистанційного вимірювача швидкості „Беркут” № 0801058 належним та допустимим доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію за допомогою дистанційного вимірювача „Беркут” робочого засобу дистанційного вимірювача швидкості „Беркут”. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, що затверджена Наказом МВС 13.11.2006 року №1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР України необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, яким чином велася зйомка, що говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, більш як на двадцять кілометрів на годину.

Судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить належних доказів, які б встановлювали перевищення позивачем швидкості руху, опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

На підставі ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Твердження позивача ні поясненнями посадової особи, що скала протокол про адміністративне правопорушення ні доказами не спростовано. І за таких обставин винесену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід визнати незаконною та скасувати.

 Керуючись ст. 10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст.ст. 122, 254, 293 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 86, 160, 161-163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України,  суд –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби ВДАІ обслуговування м.Харкова та АТІ Державної патрульної служби Поповича Сергія Олексійовича від 17.05.2010 року серія АХ № 181265 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - закрити.

На постанову протягом 10 днів з дня її проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу, через Харківський районний суд, до Апеляційного адміністративного суду Харківської області або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

Суддя:  

                                                                                        Справа № 2-а-2889

                                                                                         2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

30 червня  2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого             – Юдіна Є.О.,

за участю секретаря  - Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби ВДАІ обслуговування м.Харкова та АТІ Державної патрульної служби Поповича Сергія Олексійовича про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту постанови суду, пов’язаної з обґрунтуванням доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частину.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України,суд –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби ВДАІ обслуговування м.Харкова та АТІ Державної патрульної служби Поповича Сергія Олексійовича від 17.05.2010 року серія АХ № 181265 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - закрити.

На постанову протягом 10 днів з дня її проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу, через Харківський районний суд, до Апеляційного адміністративного суду Харківської області або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

Суддя: