ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-141/10

31 травня 2010 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді В.В.Чаплицького, при секретарі О.С.Дікал, за участю представника відповідача – Фоменко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду м.Орджонікідзе Дніпропетровській області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови йому у перерахунку і виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по дату ухвалення рішення судом.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він відповідно до Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Таким чином, на підставі ст.6 цього Закону йому повинна з 01 січня 2006 року щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але Управління Пенсійного Фонду України в м.Орджонікідзе за період з січня 2006 року не нараховувало та не виплачувало йому підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач вважає, що після прийняття 09.07.2007 року Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» стосовно зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити пенсію у розмірі, передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в 2007 році з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Крім того, після прийняття 22.05.2008 року Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити пенсію у розмірі, передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22.05.2008 року.

В судове засідання позивач не з’явився, наддавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав до суду письмові заперечення, пояснення в обґрунтування яких надав у судовому засіданні.

Крім того, представник відповідача вказав на пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України. На підставі цього представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1V має статус «дитина війни» (а.с.10). Він отримує пенсію за віком, яка нараховується і виплачується УПФУ у м.Орджонікідзе.

Відповідно до ст.6 Закону України № 2195-ІV, який набув чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, дія вказаного положення була зупинена п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (тобто 10% від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність).

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.20097 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України № 489-V та Закону України № 107-VІ стосовно зупинення дії ст.6 Закону України № 2195-ІV визнані неконституційними, а тому втратили чинність, відповідно до ст.152 Конституції України, ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» з дня прийняття рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що після прийняття Конституційним Судом України зазначених рішень відповідач повинен був провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах передбачених законом.

Однак відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і виплату такого підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України № 2195-ІV не здійснив. Тому суд вважає такі дії відповідача неправомірними.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, щодо неправомірності дій відповідача за період дії ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» після винесення Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду щодо вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у 2007 та 2008 роках, та зобов’язання стягнути суму підвищення до пенсії в 2007 та 2008 роках, який встановлено ч.2 ст.99 КАС України.

В своєму позові позивач ставив питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, але не навів поважних причин пропуску ним строку звернення до адміністративного суду щодо вимог про визнання дій відповідача неправомірними у 2007 та 2008 роках, та зобов’язання нарахувати та виплатити суму підвищення до пенсії в 2007 та 2008 роках, тому у суду не було підстав для встановлення пропущеного строку відповідно до вимог ст.102 КАС України.

 За змістом ст.100 КАС України пропущення встановленного законом строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за наслідками розгляду адміністративної справи.

Суд вважає, що в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії за 2007 та 2008 роки позивачу треба відмовити у зв’язку із спливом строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про визнання дій відповідача неправомірними у 2009 році та в період з 01.01.2010 року, та стягнення суми підвищення до пенсії в зазначений період суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.147 Конституції України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Таким чином, правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

В діючій в 2009 році та в період з 01.01.2010 року редакції ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV встановлює, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам  війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили  працездатність.

В 2009 році та в період з 01.01.2010 року діючі положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV не було визнано неконституційними, та їх не було змінено будь-яким іншим Законом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач в 2009 році та в період з 01.01.2010 року здійснював нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до норм діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 5-15, 17, 18, 99, 100, 104, 158-163, 167 КАС України, ст.152 Конституції України, ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.20097 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Орджонікідзе про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційного скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня складання повного тексту постанови через Орджонікідзевський міський суд.

Суддя                                                                                     (підпис)                                                   В.В.Чаплицький

Постанова не набрала законної сили.

Копія вірно:

Суддя Орджонікідзевського

міського суду Дніпропетровської області                                                                                          В.В.Чаплицький