Справа №2-3914/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем       України

25 червня 2010 року         Київський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді     - Самсонової О.А.,

при секретарі     - Півень Я.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – Солодкого О.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2010 року позивач звернувся до суду з  позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив визнати  неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 січня 2010 року, та у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року,  передбаченої ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ч.3 ст.67 вказаного Закону та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  Також просив суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок розміру його додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 січня 2010 року, та у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року  з врахуванням ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також просив стягнути з відповідача на його користь суму всіх судових витрат.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що  є учасником лiквiдацiї aвapiї на ЧАЕС 1 категорії. До 28.01.2010 року мав 3 групу інвалідності,   в даний час є   iнвалiдом 2 групи, i перебуває на облiку в ГУПФУ в Полтавській області. На даний час відповідачем додаткова пенсiя йому виплачується в розмiрi, який не вiдповiдає нормам дiючого законодавства України.  

У вiдповiдностi iз Законом України "Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" пенсiї особам, вiднесеним до категорії 1-4, встановлюються у виглядi державної пенсiї i додаткової пенсiї за шкоду, спричинену здоров'ю, яка визначається пiсля виникнення права на державну пенсiю. При цьому, розмiр додаткової пенсiї по третій групі інвалідності встановлюється у розмірі 50%, а по другій групі інвалідності - 75% мiнiмальної пенсiї за віком.  

Він звернувся до ГУПФУ в Полтавській області iз заявою про перерахунок призначеної йому пенсії. Листом від 29.03.2010 року за вих. №183/К-03, відповідач безпідставно та незаконно відмовив йому у перерахунку додаткової пенсії.  

Вважає дiї відповідача неправомірними з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року визнані такими, що не вiдповiдають Конституції України, положення пунктiв Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих aктiв України" від 28.12.2007р., згідно з яким були внесені зміни до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р.   Але відповідачем і на даний час йому виплачується пенсія в розмірах, які не відповідають нормам діючого законодавства України.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову в повному.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні. Посилався на  те, що додаткова пенсiя позивачу нарахована та виплачується в повній відповідності до вимог чинного законодавства, у визначених законом розмірах.   Вважає безпідставним посилання позивача на частину 3 статтi 28 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхvвання", оскільки з вказаної норми випливає, що мiнiмальний розмiр пенсiї за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.  

01.01.08 року Законом Укрaїни "Про державний бюджет на 2008 piк" були внесені зміни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст. 50 викладена наступним чином -  особам,  віднесеним  до  категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

     інвалідам I групи - 30 процентів  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність;
    інвалідам II  групи  - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

    інвалідам III  групи,   дітям-інвалідам,   а   також   хворим  внаслідок Чорнобильської   катастрофи   на   променеву  хворобу  - 15 процентів  прожиткового  мінімуму  для   осіб,   які   втратили працездатність.

Розмір прожиткового   мінімуму   для   осіб,   які   втратили працездатність,  визначається на момент виплати додаткової  пенсії згідно   із  законом  про  Державний  бюджет  України  і  не  може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рiшенням Конституцiйного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлу ІІ «Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв Укрaїни» Закону Укрaїни "Про Державний бюджет Укрaїни на 2008 piк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів  Укрaїни". Таким чином, до 22.05.08р. управління діяло на підставі діючої ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пiсля винесення рiшення Конституцiйним Судом Укрaїни вiд 22.05.08 управлiння керувалося дiючими Постановами Кабiнету Miнicтpiв, що регулювали питання призначення та виплати пенсiї особам, постраждалим внаслiдок Чорнобильської катастрофи.  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.  

Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується  посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.03.1999 року (а.с.6).

Згідно довідки серії МСЕ №000992 від 04.08.1997 року позивачу було встановлено 3 групу інвалідності, причиною якої є захворювання, яке пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби (а.с.7).

Під час чергового огляду 28.01.2010 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби (а.с.8).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та  отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, до 31.01.2010 року як інвалід 3-ї групи, а з 01.02.2010 року – як інвалід 2-ї групи внаслідок захворювання, яке пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби (а.с.10).  

Статтею 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а)  державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Відповідно до пп.15 п.28 II розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” ст.50 Закону України „Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладена у наступний редакції: особам,  віднесеним  до  категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

 інвалідам I групи - 30 процентів  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II  групи  - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III  групи,   дітям-інвалідам,   а   також   хворим  внаслідок Чорнобильської   катастрофи   на   променеву  хворобу  - 15 процентів  прожиткового  мінімуму  для   осіб,   які   втратили працездатність.

    Розмір прожиткового   мінімуму   для   осіб,   які   втратили працездатність,  визначається на момент виплати додаткової  пенсії згідно   із  законом  про  Державний  бюджет  України  і  не  може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.15,12 п.28 ІІ розділу Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Таким чином, з 22.05.2008р. ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дії редакції, яку вона мала до внесення в неї змін в неї Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який визначав би цей або встановлював інший розмір немає.  

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежного від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів i нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.  

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.  

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум вартісна  величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних i культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України i щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.  

Також суд враховує вимоги ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою доповнено Закон України від 05.10.2006 року №231-У про те, що дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України „Про державний бюджет України на відповідний рік”, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.  

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму.  

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача  в частині визнання  дій відповідача про відмову в перерахунку розміру пенсії позивача у відповідності з діючим законодавством України неправомірними та зобов’язання відповідача у відповідності з ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести призначення, перерахунок та виплату йому додаткової пенсії у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 січня 2010 року та у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок додаткової пенсії позивача, виходячи з вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому суд виходить з положень ч.1 ст.3 ЦПК України, згідно якої особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в разі збільшення  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2, 3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Оскільки відповідач не відмовляв позивачу в перерахунку його пенсії у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, в цій частині його право не порушувалось. З цих підстав суд не може зобов’язати відповідача здійснювати такий перерахунок пенсії позивача в майбутньому.

На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України    суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 січня 2010 року та у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_3 відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 січня 2010 року та у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2010 року з урахуванням проведених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Державне мито за розгляд справи віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м.Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                             О.А.Самсонова