Справа № 2 – 1012/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

29 червня 2010 р.                                                                                                                   м. Брянка                                                                                                              

Брянківський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді – Мігунової Л.С.

при секретарі – Чубік О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянка про визнання незаконною бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання призначити та сплатити підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка, в якому зазначила, що вона має правовий статус «дитина війни» , відповідачем їй було не доплачено підвищення до пенсії, передбачене  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі («Закон»), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У зв’язку з чим просить: 1)  визнати бездіяльність відповідача по недоплаті їй підвищення до пенсії протиправною; 2)  зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка нарахувати та сплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2006 – 2009 р.р., а у подальшому (тобто довічно) в цьому ж розмірі виходячи з мінімального розміру пенсії який буде встановлено на місяць за який нараховується підвищення .

Позивач – до судового засідання не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача – до судового засідання не з’явився, надавши суду заперечення  проти позову в якому також просить справу розглянути без його участі. В запереченні посилається на наступне: ст. 6 «Закону» було передбачено, що з 01.01.2006 р. дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, одночасно в 2006 р. ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» було визначено, що зазначене підвищення запроваджується у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, згідно з порядком, який визначено Кабінетом Міністрів України та погоджений з комітетом ВРУ з питань бюджету. Незважаючи на прийняття зазначених законів, фактично до теперішнього часу не визначено та не розроблено механізму щодо виконання ст. 6 «Закону». На 2006 та 2007 р.р. дію ст. 6 «Закону» було зупинено відповідно Законами України «Про державний бюджет України» на 2006 та 2007 р.р. В 2008 р. означене питання було врегульоване Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік». В той же час рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів України «Про державний бюджет України» на 2007 та 2008 р.р. в частині, що стосується спірних відносин. На даний час питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 «Закону», не вирішено на законодавчому рівні. Згідно ст. 7 «Закону» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Вважають дії управління щодо встановлення підвищення до пенсії позивачу правомірними, просять відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 /а.с. 4, 5/. Позивач зверталась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але листом № 604/Д-8 від 29.05.2010 року їй було повністю відмовлено в проведенні перерахунку з посиланням, що це не передбачено чинним законодавством /а.с. 7, 8/.

Суд вважає таку відмову в перерахунку пенсії неправомірною з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно що статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякіх законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної реальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону «Про соціальний захист дітей війни». Тому суд вважає, що за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни відповідно до вимог Закону.      

Щодо вимог позивача про зобов’язання УПФУ м. Брянки здійснювати в подальшому (довічно) перерахунок підвищення до пенсії передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» на користь позивача у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком то слід виходити з положень статті 1-шої Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) яка проголошує, що – «завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави». Оскільки нарахування та виплата підвищення до пенсії особам які мають статус «діти війни» проводиться на підставі та у розмірі зазначених Законом «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача і надалі проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі встановленому ст. 6-ю «Закону» до того часу коли дію «Закону» не буде зупинено, або до нього не буде внесено відповідних змін щодо порядку та розміру нарахування/сплати  вказаного підвищення.  

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення щодо конституційності відповідної норми Закону „Про державний бюджет України на 2006р.” Конституційним Судом України не приймалося, тому суд вважає, що позов в частині вимог щодо підвищення пенсії за 2006 р. не підлягає задоволенню.

Судові витрати (судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України – розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач є літня людина, пенсіонер за віком і крім пенсії інших доходів не має, суд вважає за можливе звільнити його від сплати судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Відповідача від сплати судового збору звільнено згідно п. 34 Декрету КМУ «Про державне мито», щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які належить відшкодувати за рахунок відповідача, то суд керується нормами «Положення про Пенсійний фонд України» затвердженого указом Президента України № 121/2001 р. від 01.03.2001 р. зі змінами та доповненнями. Згідно ст.ст. 9,10 вказаного  «Положення» – бюджет кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на: фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.  

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне звільнити відповідача від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а отже судові витрати по справі підлягають компенсуванню за рахунок держави.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 82-88, 212-215, 223 ЦПК України, Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про державний бюджет України» на 2006, 2007, 2009 роки, «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Декретом КМУ «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р., «Положенням про Пенсійний фонд України» затвердженим указом Президента України № 121/2001 р. від 01.03.2001 р.,   суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Брянка Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни (з урахуванням вже здійснених виплат) з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 р. виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менш розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії.

У задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Заява  про  апеляційне  оскарження  рішення  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  може бути подана  в Апеляційний суд Луганської області через Брянківський міський суд  протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Згідно зі ст.223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ____________