Справа № 22- 5234 2006р. Головуючий у 1 інстанії Никифоряк Л.П.
Категорія 21 Доповідач: Лоленко А.В.
РІШЕННЯ Іменем України.
17 липня 2006р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Стельмах Н.С.
суддів: Лоленко А.В., Звягінцевої О.М.
при секретарі Пометун С.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 01 березня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, в зв"язку з ушкодженням здоров"я.
Посилався на те, що тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості і внаслідок несприятливих умов праці отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 28.02.2002р. йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв"язку з професійним захворюванням, а висновком МСЕК від 18.03.2004р. - 50% втрати профпрацездатності за тим же профзахворюванням. Тому вважає, що ушкодженням здоров"я йому спричинена моральна шкода, просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 66400 грн.
Рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01.03. 2006р. позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30000грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд , оскільки не надано доказів про наявність у позивача моральних страждань.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що є розписки.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні за таких підстав.
Фонд виплачує потерпілому суми відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 23.09.1999 року.
Суд встановив, що позивачу висновком МСЕК вперше від 28.02.2002р. була визначена втрата працездатності 40% в зв"язку з профзахворюванням, а висновком МСЕК від 18.02.2004р. змінено втрату працездатності 50% безстроково. При таких обставинах суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не врахував, що відповідно до вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування.
Відповідно до вимог ст.6 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві.
Відповідно до матеріалів справи "ОСОБА_2 проти Росії"" /Розгляд по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначені суми компенсації принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд зменшив суму моральної шкоди.
При вирішенні даного спору суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди і визначив суму відшкодування в розмірі 30000 грн.
Проте визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" і при визначені суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості.
При визначені суми моральної шкоди слід враховувати те, що позивачу вперше встановлено професійне захворювання 28.02.2002р. і визначено 40% втрати працездатності, далі стан здоров"я позивача погіршився, висновком МСЕК від 18.02.2004р. визначено 50% втрати профпрацездатності по тому ж профзахворюванню, також слід враховувати ступень порушень життєвих стосунків позивача з характеру додаткових зусиль для організації життя, принцип справедливості, тому слід визначити суму моральної шкоди в розмірі 15000грн., яку стягнути на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 307,309,314,316,319 ЦПК України,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Центрально-Міському районі м. Горлівки задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01 березня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 (п"ятнадцяти тисяч ) гривень.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.