Справа № 2 - 2205/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          20 травня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

при секретарі                                            Щитюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття їх з реєстрації,

та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про вселення в житлове приміщення, -

в с т а н о в и в:

позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися у суд з позовом, в якому просять визнати відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та малолітню ОСОБА_7, 2007 р.н., такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, а також зобов’язати ВГІРФО Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві скасувати їх реєстрацію у вказаній квартирі, посилаючись на те, що сторони у справі за період з 03.07.2009 р. по 11.01.2009 р. без поважних на то причин жодного разу не з’являлися у спірній квартирі, де проживають позивачі, а тому втратили право користування зазначеною квартирою.    

          В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

           Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, зазначивши, що вони не проживають у спірній квартирі, оскільки позивачі створюють перешкоди у користуванні вказаною житловою площею. Також відповідачі звернулися у суд із зустрічним позовом (т. 1 а.с. 182), в якому просять вселити їх у спірну квартиру.

             Представник третьої особи – органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні заперечувала проти визнання малолітньої ОСОБА_7, 2007 р.н., такою, що втратила право користування спірною квартирою.

             Вислухавши пояснення сторін у справі та свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

             Квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 разом з сім’єю – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, що підтверджується ордером № 1378 від 25.09.1979 р. (т. 1 а.с. 7)

               Згідно довідки № 1936 від 30.12.2009 р. у зазначеній квартирі зареєстровані сторони у справі, а саме позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та відповідачі – ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 9)

              19.05.2005 р. шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 19.05.2005 р. відділом РАГС Голосіївського РУЮ в м. Києві. (т. 1 а.с. 8)

              Рішенням Голосіївського райсуду м. Києва від 27.03.2009 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2009 р., (т. 1 а.с. 151) в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, відмовлено Зустрічний позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у користуванні житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

              На підставі вказаного судового рішення були видані виконавчі листи (т. 1 а.с. 206). Постановою від 02.09.2009 р. державного виконавця Кузьменко Л.М. ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві (т. 1 а.с. 209) відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у зв’язку з чим відповідачі звернулися 05.10.2009 р. у суд із заявою про роз’яснення судового рішення.  

               Ухвалою Голосіївського райсуду м. Києва від 16.10.2009 р. зазначена заява про роз’яснення рішення суду задоволена. (т. 2 а.с. 45) Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.02.2010 р. зазначена ухвала суду першої інстанції скасована. (т. 1 а.с. 217)  

               В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 не проживають в спірній квартирі з лютого 2009 р., оскільки позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоджають відповідачам у користуванні квартирою, влаштовуючи сварки та конфлікти. З приводу протиправних дій позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово зверталися до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Даний факт підтверджується відповідями та постановами про відмову в порушенні кримінальної справи Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, зокрема, № 53/1025 від 05.02.2010 р. З постанови від 05.02.2010 р. про відмову в порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не впускає ОСОБА_4 з сім’єю до квартири. (т. 1 а.с. 192) На даний час відповідачі не проживають у спірній квартирі, оскільки у квітні 2009 р. позивачі встановили нові броньовані двері, ключів від яких у відповідачів не має.

             З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не втратили інтересу до спірної квартири, вони не мають власного житла у м. Києві, а також постійно, починаючи з 2006 р., сплачують свою частину квартплати та комунальних послуг згідно розрахунків бухгалтерії КП „ЖЕО-103”. (т. 1 а.с. 211)

              Відповідно до ст. 71 ч. 1 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у разі спору – судом.

               Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами норм Житлового кодексу України” у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

            Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та малолітня ОСОБА_7, 2007 р.н., не проживають у спірній квартирі з поважних причин, а тому, на думку суду,  відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а також скасування реєстрації відповідачів у зазначеній квартирі. Одночасно, на думку суду, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню, а тому необхідно їх вселити у спірну квартиру.

             Суд не може прийняти до уваги акт, складений позивачем ОСОБА_1 та сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо не проживання відповідачів у спірній квартирі, оскільки зазначений акт був складений без представників КП „ЖЕО-103”, які мають повноваження на складання таких актів.

               Посилання позивачів на те, що малолітня ОСОБА_7, 2007 р.н., зареєстрована у спірній квартирі всупереч діючому законодавству, суд також не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ст. 65 ЖК України на вуленя до батьків їх неповнолітніх дітей згоди інших наймачів не потрібно. Крім того, відповідно до постанови КМ України від 28.07.2004 р. № 985 при подачі заяви про реєстрацію місця проживання письмової заяви матері на згоду реєстрації дитини за місцем проживання батька не потрібно. Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Наявність підпису матері ОСОБА_11 на заяві про реєстрацію місця проживання дитини саме  свідчить про таку згоду.      

                 На підставі ст. 88 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1  учасником ліквідації наслідків ЧАЕС 2 категорії, у зв’язку з чим звільнений від сплати судового збору, стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

            Керуючись ст. ст. 65 та 71 ЖК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

           В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття їх з реєстрації, - відмовити.

           Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про вселення в житлове приміщення – задовольнити.

              Вселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та малолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у квартиру АДРЕСА_1.

            Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

           Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя