Справа № 22-6070-2006 р.                                                              Головуючий 1 інстанції Слізевич Н.Г.

Категорія 16                                                                                     Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року                   Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Донецькобленерго" на рішення Совєтського районного суду міста Макіївки від 25 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа- ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Совєтського районного суду міста Макіївка від 25 квітня 2006 року, яким частково задоволено вказаний позов, дії відповідача по відключенню енергопостачання позивачу визнані неправомірними і з відповідача на користь позивача стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 147 грн. 76 коп. і у відшкодування моральної шкоди 700 грн.

Апелянт посилається на те , що суд, ухвалюючи рішення , необгрунтовано керувався Законом України "Про захист прав споживачів". Приходячи до висновку, що акт про порушення правил користування електроенергією від 22 серпня 2003 року складено в той час, коли власником була ОСОБА_2 і позивач не повинен нести відповідальність по цьому акту, суд не врахував, що позивач і ОСОБА_2 проживають в цьому будинку ,є членами сім"ї. Крім того суд не врахував, що відсутні докази заподіяння позивачеві моральної шкоди. Просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

У засіданні апеляційного суду представник відповідача Латипова О.Л наполягала на скарзі, позивач та третя особа ОСОБА_2 просили рішення суду залишити без зміни.

Суд першої інстанції , ухвалюючи вказане рішення , виходив з того, що власником будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 13 квітня 2004 року вона подарувала цей будинок позивачу ОСОБА_1 і з цього часу він став проживати в ньому із своєю сім'єю. Акт про порушення правил користування електроенергією було складено 22 вересня 2003 року, тобто  тоді коли власником будинку була ОСОБА_2      На підставі цього акту вже 7 листопада 2005 року, коли власником будинку став позивач, відповідач відключив будинок від енергопостачання і підключив електроенергію 13 листопада 2005 року. За підключення електроенергії позивач вимушений був сплатити 147 грн. 76 коп. Крім того, відключенням електроенергії йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у побутових незручностях при умові, що його дружина була вагітна та з ними проживає дитина у віці на той час 1 рік і 7 місяців. Суд дійшов висновку, що відповідач не мав законних підстав для відключення від енергопостачання будинку позивача, ці дії відповідача є неправомірними, що з вини відповідача позивачеві заподіяно матеріальну шкоду у зв"язку з оплатою підключення електроенергії та моральну шкоду , розмір якої становить 7000 грн.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов і стягуючи з відповідача на  користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 147 грн.76 коп. та у відшкодування моральної шкоди 700 грн., суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог процесуального та матеріального закону.

Зокрема , суд обґрунтовано виходив з того, що будинок позивача було відключено від електропостачання без всяких попереджень і роз"яснень за порушення , які мали місце при попередньому власнику, коли позивач ще не проживав у цьому будинку, що підключено електроенергію було тільки через шість діб , позивач вимушений був сплатити 147 грн. 76 коп. за підключення електроенергії, що відключенням електроенергії позивачу заподіяно моральну шкоду в розмірі 700 грн., оскільки він морально страждав у зв"язку з багатьма побутовими незручностями при тому , що його дружина була вагітна і вони мають малолітню дитину, віком на той час 1 рік і 7 місяців. Вказані обставини підтверджені актом про порушення правил користування електроенергією від 22 вересня 2003 року. Договором дарування будинку позивачеві від 13 квітня 2004 року. Поясненнями сторін, в тому числі і представника відповідача про те, що електроенергію було відключено 7 листопада 2005 року і підключено її 13 листопада 2005 року, поясненями третьої особи- ОСОБА_2 про те, що вона визнає суму збитків, яку нараховано по акту від 22 вересня 2003 року , частково вже сплатила ці збитки і згодна сплатити їх решту. З матеріалів справи видно, що відповідач не доводив до відома позивача, або третю особу про необхідність сплати суми, яка нарахована згідно вказаному акту. Представник відповідача у засіданні апеляційного суду підтвердив, що немає відомостей про надісляння позивачу або третій особі повідомлень про необхідність сплати нарахованої за актом суми.

Доводи апеляційної скарги, що суд неправильно керувався Законом України " Про захист прав споживачів", що не доказано заподіяння позивачеві моральної шкоди, що суд не врахував, що позивач повинен нести відповідальність за порушення, які мали місце при попередньому власнику, необгрунтовані.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам процесуального і матеріального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст., ст. 307,308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ "Донбасенерго" відхилити.

Рішення Совєтського районного суду міста Макіївки від 25 квітня 2006 року залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців  дня набрання ним  законної сили.