Судове рішення #99435
Справа № 22-6616-2006 р

Справа № 22-6616-2006 р.                                                         Головуючий 1 інстанції Дорошенко В.Г.

Категорія 19                                                                              Доповідач Бабакова Г.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року                   Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Бабакової Г.А., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ  "Донбудмонтаж"   на рішення    Кіровського районного суду міста Донецька від 25 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Донбудмонтаж", третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі міста Донецька про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням його законних прав та стягнення утриманої із заробітної плати суми 2000 грн,

ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 25 травня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та відмовлено у задоволенні позову про стягнення утриманої із заробітної плати суми 2000 грн.

Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення і стягуючи з нього на користь позивача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що акт Н-1 про нещасний випадок, який стався з позивачем, не був своєчасно складений на прохання самого позивача, ТОВ "Донбудмонтаж" моральну шкоду позивачу не заподіяло, що факт спричинення йому моральної шкоди не підтверджено доказами. Крім того, суд не врахував, що позивач посилався на те, що моральна шкода йому заподіяна незаконними діями директора ТОВ "Донбудмонтаж , а його дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому КАС України. Просить скасувати рішення суду , у задоволенні позову у вказаній частині відмовити.

В частині відмови у задоволенні позову про стягнення 2000 грн., які утримані із заробітної плати позивача, рішення не оскаржується.

У засідання апеляційного суду представник відповідача Петренко Т.О. наполягала на скарзі, представник третьої особи -Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі міста Донецька Кузнєцов В.В. вважав , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, представник позивача ОСОБА_2 просила поновити строк для звернення до суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустив його з поважних причин, оскільки довгий час знаходився на лікуванні в лікарні , а потім його визнано інвалідом , просила також рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. залишити без зміни. Позивач у судове засідання не з"явився , письмовою заявою просив справу розглянути у його відсутність.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач з травня 2002 року по січень 2005 року працював у відповідача газоелектрозварником. 20 квітня 2004 року під час виконання трудових обов"язків з ним трапився нещасний випадок, а саме падіння з висоти. В порушення норм трудового законодавства відповідач своєчасно не провів розслідування нещасного випадку не склав акт форми Н-1 та не передав його своєчасно до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань у Кіровському районі міста Донецька. Позивач змушений був за захистом своїх прав звертатись до Територіального управління держнадзорохорони праці у донецькій області та до прокуратури Донецької області. За наслідками розгляду звернення позивача Територіальним управлінням держнадзорохорони праці було видано обов'язковий припис директору ТОА "Донбудмонтаж" відносно розлідування нещасного випадку та складання акту Н-1. Такий акт було складено тільки 10 листопада 2004 року. Висновком МСЕК від 2 грудня 2004 року у зв"язку з отриманою травмою позивачу вперше встановлено втрату 60 % працездатності та встановлено 3-ю групу інвалідності. Відсутність акту розслідування нещасного випадку перешкоджала позивачу у своєчасному отриманні висновку МСЕК, оформленні групи інвалідності і отриманні грошових виплат у відшкодування шкоди у зв"язку з чим він тривалий час знаходився в скрутному матеріальному становищі , нервував , морально страждав, чим йому заподіяно моральну шкоду, розмір якої становить 10000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення утриманої із заробітної плати позивача 2000 грн. , суд виходив з того , що вказана сума утримана законно, оскільки позивачеві було надано аванс , а не матеріальна допомога, як про це він стверджує .

Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.

Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач 20 квітня 2004 року отримав травму на виробництві Але відповідач не прийняв заходів для своєчасного розслідування нещасного випадку, не склав відповідний акт, вимусив позивача для вирішення вказаних питань звертатись у різні органи і тільки після втручання Територіального управління держнадзорохорони праці у Донецькій області було проведено розслідування та 10 листопада 2004 року складено акт Н-1. У зв"язку з відсутністю вказаного акту позивач не мав можливості бути своєчасно оглянутим МСЕК та своєчасно отримати соціальні страхові виплати у зв"язку з травмою на виробництві.

Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок вказаної неправомірної бездіяльності відповідача заподіяна моральна шкода, оскільки він морально страждав, було ускладнено його життя , яке потребувало від нього додаткових зусиль для його організації. При цьому суд правильно виходив з того, що згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн. не відповідає встановленим обставинам . Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, не   врахував, що    глибина фізичних  та моральних  страждань  позивача, які встановлені судом, свідчать про заподіяння позивачеві моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Крім того, з матеріалів справи видно, що за вирішенням даного трудового спору позивач звернувся з позовом до суду після спливу трьохмісячного строку, встановленого ст.233 КЗпП України і суд не вирішив питання щодо пропущеного строку. Апеляційний суд вважає , що доводи представника позивача про те, що вказаний строк позивач пропустив з поважних причин, обґрунтовані, вони підтверджуються медичними довідками про те, що позивач довгий час після травми лікувався в лікарні, а потім його визнано інвалідом. При таки обставинах апеляційний суд вважає, що строк для звернення позивача до суду з даним позовом підлягає поновленню, що відповідає вимогам ст. 234 КЗпП України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає зміні, слід поновити строк для звернення позивача з позовом до суду і стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Доводи апеляційної скарги про те , що акт Н-1 не було своєчасно складено на прохання позивача не відповідають фактичним обставинам, встановленим судом. Необгрунтовані і доводи про те, що відповідачем не завдано позивачеві моральної шкоди і що факт моральної шкоди не знайшов підтвердження. Вказані обставини свідчать про те, що моральна шкода позивачеві завдана відповідачем порушенням його законних прав на своєчасне розслідування нещасного випадку та складання акту Н-1.Не ґрунтуються на законі і доводи про те, що вказана бездіяльність директора підприємства може бути оскаржена в порядку, передбаченому КАС України.

Керуючись ст., ст. 307, 309 , 314 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Донбудмонтаж" задовольнити частково.

 

Рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 25 травня 2006 року змінити. Поновити строк для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Стягнути з ТОВ "Донбудмонтаж" на користь ОСОБА_1  у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація