Справа №22-5588/2006 Суддя 1- інстанції-Бутов М. М.
Категорія-19____________________ Доповідач- Єлгазіна Л.П.___________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Новікової Г.В. Суддів-Дем"яносова М.В., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Білявській І.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької обл..від 22 лютого 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську - про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із позовом „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва ", в обгрунтування своїх вимог вказував, що з 1981р. працює на шахті. При виконанні трудових обов,язків -14.01.1999р. з ним трапився нещасний випадок, він отримав травму пальців правої стопи, про що йому було видано акт ф. Н-1. Згідно висновку МСЕК від 26.02.2003р. йому вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності.Він вважає, що внаслідок травми він переживає моральні страждання, які він оцінив у 15 000гр. І просив вказану суму стягнути з Фонду.
Рішенням суду від 22.02.2006року - позов гр.ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в м. Шахтарську Донецької обл.. було стягнуто «на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди сім тисяч гривень.
13.03.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську Донецької обл.. на рішення Шахтарького міськрайонного суду від 22.02.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати, та та відмовити у позові по відшкодуванню моральної шкоди, відповідно до вимог ст..34,28 ,21 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."
На їхню думку судом порушені ст. 10, 60 ЦПК України бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не обґрунтував у рішенні докази.
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог процесуального та матеріального закону; пояснення позивача, який просив скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Апеляційним судом встановлено , що позивач дійсно працював на вугільних підприємствах, і з ним 14.01.1999р. трапився нещасний випадок, він отримав травму пальців правої стопи, про що йому було видано акт ф. Н-1. Згідно висновку МСЕК від 26.02.2003р. йому вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності.
Нещасний випадок, який 14.01.1999р. трапився з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - не є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „е" п.1.ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача до вступу в законну дію названого Закону, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року відповідно до Закону України Про внесення зміни до Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" № 2180-111 від 21.12.2000р. Названий Закон зворотньої сили не має.
Відповідно до вимог ст.58 Конституції України - закони та інші нормативно -правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків коли вони пом,якшують або скасовують відповідальність особи.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані доводи дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.. 304 п.1, 307, 309, 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України м. Шахтарську Донецької обл..- задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької обл.. від 22 лютого 2006 року -скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську - про відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.