АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1522/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Свитка С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магда Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 27 січня 2010 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок, вказуючи, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Згідно із ст.ст. 50, 54 цього Закону розмір його пенсії, як інваліда ІІІ-ї групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір призначеної та виплачуваної йому державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.
ОСОБА_6 звертався до УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі з проханням провести перерахунок розміру його пенсії відповідно до розмірів, визначених у ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте у задоволенні його прохання відмовлено.
Тому позивач просив суд визнати неправомірними дії УПФ України та зобов’язати УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності з 1 січня 2009 р. по день звернення до суду.
Представник відповідача у заяві, поданій до суду, проти позову заперечував, просив суд застосувати відносно вимог позивача річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано відмову УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити її перерахунок - протиправною.
Зобов’язано УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду ІІІ групи за період з 27 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. з урахуванням проведених за цей період виплат.
Не погоджуючись з рішенням суду, УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і закриття провадження в справі, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв’язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення позову відповідно до норм матеріального права та в межах річного строку звернення позивача до суду з даним позовом.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо дійде висновку, що судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі відхилити, постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий суддя /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф.Магда