АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1422/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 45 Пономаренко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 3 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні частиною будинку та спільною земельною ділянкою, вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 14 січня 2010 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні частиною будинку та спільною земельною ділянкою. В позовній заяві вказувала, що вона є власником 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2003 р., а відповідач є власником 41/100 частин цього ж будинку.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2003 р., в якому було виправлено описки ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 р., між співвласниками проведений поділ будинку в натурі та визначений порядок користування земельною ділянкою, зокрема земельна ділянка розміром 5 кв.м., означена у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 3.11.2002 р. (що покладена в основу рішення суду) жовтим кольором, була залишена в загальному користуванні сторін.
Між сторонами був проведений поділ будинку в натурі та встановлений порядок користування земельною ділянкою, що підтверджено актом розподілу будинковолодіння від 30 квітня 2003 р., складений державним виконавцем відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції.
Однак, в порушення установленого порядку поділу, відповідач самочинно, без погодження з Департаментом архітектури та містобудування Черкаського району та всупереч волі позивачки здійснив прибудову до своєї частини будинку до приміщення № 5, впритул до стіни частини будинку, що належить позивачці, таким чином, що східці в прибудову розташував на спільній земельній ділянці. Також над східцями самочинної прибудови відповідач облаштував навіс, з якого дощові зливи потрапляють під стіну позивачки, чим руйнується фундамент будинку.
Факт незаконного будівництва, проведеного відповідачем, підтверджено листом інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 23 жовтня 2009 р., листом Черкаського бюро технічної інвентаризації № 360 від 6 жовтня 2009 р. та актом сільської ради від 22 вересня 2009 р. Самочинним будівництвом відповідач зайняв спільну земельну ділянку, чим створює позивачці перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою.
Також позивачка не має можливості користуватися спільною земельною ділянкою площею 5 кв. м., оскільки відповідач захватив її, заваривши її металеву хвіртку, через яку вона потрапляла на спільну територію і поставив свій паркан, що позбавило позивачку можливості взагалі потрапити на зазначену спільну земельну ділянку. Ці дії відповідача позбавляють позивачку можливості проводити догляд за своєю частиною будинку, відмосткою і газовою трубою.
При цьому відповідач на спільній земельній ділянці облаштував собі двір, який використовує на свій розсуд, зберігаючи відра, миски, умивальник, велосипед та інші належні йому речі, в тому числі непотрібні, тобто захламив цю земельну ділянку, допускаючи порушення правил санітарії. Відповідач після користування пральною машиною виливає брудну воду на відмостку належну позивачці, використовує спільну земельну ділянку для сушки своєї білизни, що розташовується біля вікон позивачки і є неприємним з естетичної точки зору та заважає їй тим, що білизна в холодну пору року замерзає і стукає від вітру об паркан, порушуючи її спокій та сон.
Відповідач також намагався зацементувати спільну територію, однак зробив це неякісним матеріалом і пошкодив вже існуючу відмостку, що призвело до виникнення нерівностей і появи ям та збору води.
ОСОБА_7 також самочинно облаштував хвіртку для виходу із спільної земельної ділянки у двір гуртожитку, який розташований поруч. Ця хвіртка дозволяє потрапляти на спільну територію небажаним особам, які також порушують спокій позивачки своїми криками та стуканням у вікна.
Своїми діями відповідач створив їй перешкоди в користуванні належною частиною будинку, а також унеможливив користування спільною земельною ділянкою. Зауваження позивачки відповідач постійно ігнорує, демонстративно діючи всупереч її інтересам та погрожуючи пошкодженням майна та фізичною розправою.
Тому позивачка просила суд усунути перешкоди в користуванні належною їй частиною будинку АДРЕСА_1, зобов’язавши відповідача знести самочинну прибудову до частини будинку, або зобов’язати закласти вихід з самочинної прибудови до приміщення № 5, знести східці та навіс над східцями в прибудову, повністю звільнити спільну земельну ділянку від належного відповідачу майна, зобов’язати відповідача знести поставлений ним паркан, що позбавляє її можливості потрапити на загальну територію та забезпечити позивачу вільний доступ до спільної земельної ділянки через хвіртку, належну позивачу, зрізавши кільця на хвіртці, закрити облаштований відповідачем прохід із спільної земельної ділянки на територію двору гуртожитку АДРЕСА_2, зобов’язати відповідача вирівняти відмостку біля фундаменту її стіни, заливши поверхню якісним бетонним розчином та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, доповнивши вимогою зобов’язати відповідача викопати металеву трубу на прохідній частині земельної ділянки АДРЕСА_1.
Рішенням Черкаського районного суду від 3 березня 2010 р. позов ОСОБА_6 задоволено частково, усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_6 частиною будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та спільною земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 і по АДРЕСА_3, для чого: зобов’язано ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_6 в користуванні спільною земельною ділянкою, не перешкоджати ОСОБА_6 вільному доступу до зазначеної земельної ділянки, через хвіртку влаштовану останньою і зобов’язати ОСОБА_7 зрізати кільця на хвіртці; зобов’язано ОСОБА_7 вирівняти відмостку біля фундаменту стіни будинку, заливши поверхню якісним бетонним розчином; зобов’язано ОСОБА_7 викопати металеву трубу на прохідній частині земельної ділянки АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 112,75 грн. судових витрат. В решті вимог позивачки відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду і повністю задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача на її користь всі понесені нею судові витрати, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду в частині відмови в задоволенні її вимог не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2003 р., в яке було внесено виправлення ухвалою апеляційного суду від 22 грудня 2009 р., між сторонами по справі, співвласниками будинку, було проведено поділ будинку в натурі та визначений порядок користування присадибною земельною ділянкою, зокрема земельна ділянка розміром 5 кв. м біля стіни частини будинку, що належить позивачці, була залишена у спільному користуванні сторін, так як необхідна була їй для технічного обслуговування цієї стіни та прилеглої до неї відмостки.
Судом також було встановлено, що відповідачем було порушено встановлений порядок користування земельною ділянкою, зокрема ним були заварені кільця на хвіртці, що належить позивачці, через яку вона потрапляла на спільну земельну ділянку, що позбавило її можливості вільного доступу до цієї ділянки. Також відповідачем було неякісно зацементовано спільну земельну ділянку, внаслідок чого пошкоджено належну позивачці відмостку, що призвело до утворення нерівностей і появи ям та збору води, закопано на прохідній частині спільної земельної ділянки металеву трубу, що перешкоджає ОСОБА_6 належним чином користуватися своє частиною будинку та спільною земельною ділянкою.
Тому суд на законних підставах ухвалив рішення про усунення перешкод в користуванні позивачкою своєю частиною будинку та спільною земельною ділянкою в цій частині вимог.
Відносно решти позовних вимог ОСОБА_6 колегія суддів приходить до висновку про те, що суд обґрунтовано відмовив позивачці в задоволенні цих вимог.
Так, суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_6 в частині її вимог про знесення східців та навісу, які ОСОБА_7 самочинно побудував, як зазначає позивачка, з порушенням встановленого законом порядку, без погодження з Департаментом архітектури та містобудування Черкаського району та без погодження з нею.
Відмовляючи в цій частині вимог позивачки, суд обґрунтовано виходив з положень ч. 7 ст. 376 ЦК України, якою встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Відносно вимог позивачки про звільнення спільної земельної ділянки від належного відповідачу майна, зобов’язання його знести поставлений паркан, що позбавляє її можливості потрапити на загальну територію, закрити облаштований відповідачем прохід із спільної земельної ділянки на територію двору гуртожитку АДРЕСА_2, то суд також обґрунтовано вважав, що ОСОБА_6 не надала суду належних доказів про наявність таких обставин та яким чином вказані обставини перешкоджають їй користуватися спільною земельною ділянкою, розміром 5 кв. м, яка по суті являється відмосткою біля її частини будинку.
В своїй апеляційній скарзі позивачка посилається на ті ж доводи, що і під час розгляду справи, які перевірялись судом і їм дана відповідна оцінка.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 3 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні частиною будинку та спільною земельною ділянкою залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий суддя /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф.Магда