Справа №22-5643/2006 Категорія-19
Головуючий 1-ї інстанції-Білак С.В. Доповідач - Єлгазіна Л.П
УХВАЛА
Іменем України
14 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого-судді - Новікової Г.В. Суддів- Дем,яносова М.В., Єлгазіної Л.П.
При секретарі- Білявській І.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Димитров на рішення Димитрівського міського суду Донецької обл. .від 5 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Димиров Донецької обл.. „Про відшкодування моральної шкоди"
ВСТАНОВИВ: 13.04.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров Донецької обл.. на рішення Димитровського міського суду Донецької обл.. від 05.04.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким відмовити позивачу у його позовних вимогах, відповідно до вимог ст..34,28, 29 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.", бо на їхню думку не встановлено факту моральних страждань.
На їхню думку Фонд проводить страхові виплати потерпілому в повному обсязі, згідно чинного законодавства. У довідці МСЄК наданій суду, не вказано про наявність у потерпілого моральних страждань. Дія ст. 21, 28,34 зупинена на 2006рік Законом України „ Про державний бюджет України на 2006рік."
Рішенням суду від 05.04.2006року - позов гр. ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в м. Димитров Донецької обл.. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди вісімнадцять тисяч гривень.
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника ФОНДУ соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; пояснення позивача та його представника, які просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.
Судом встановлено , що позивач при виконанні трудових обов'язків на шахтах в якості підземного електрослюсаря, ГРОЗ, з повним робочим днем на підземній роботі, отримав професійні захворювання - хронічний обструктивний бронхіт, легеневу недостатність.
Висновком МСЕК від 12.10.2001 року йому вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності, а при повторному огляді 18.01.2005р. - 40% внаслідок профзахворювань - безстроково та третя група інвалідності.
В зв,язку з втратою працездатності він вважає, що йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 25000гр., бо постійно відчуває фізичний біль в грудях, задишку, кашель , оніміння рук, що спричиняє страждання , періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні як наслідок профзахворювання .
Професійне захворювання, яке сталося з позивачем, відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „е" п..1 .ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування про фесійного захворювання, довідкою МСЕК, витягами з історії хвороби.
Зазначені доводи позивача були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із спричиненою травмою у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" - виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01:2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 , 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов"язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.
Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.З ст.34 Закону,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.
Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / П.е п. 1 ч. 1 ст21, ч.З ст.28 ч.З ст.34 „ Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
Відповідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання позивача на те , що ушкодженням здоров"я йому заподіяні моральні страждання є обґрунтованими і підтверджені доказами.
Судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.. 304 п.1, 307,308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України м. Димитров Донецької
обл.. -відхилити.
Рішення Димитрівського міського суду Донецької обл. від 5 квітня 2006 року - залишити
без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може
бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.