АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1455/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в м. Сміла на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 26 лютого 2010 р. звернулися до суду з позовами до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, вказуючи, що вони мають статус учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідами ІІІ групи.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вони, як інваліди ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Згідно із ст.ст. 50, 54 цього Закону розмір їх пенсії, як інвалідів ІІІ-ї групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір призначеної та виплачуваної їм державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.
Вони зверталися до Управління ПФУ з проханням провести перерахунок розміру їх пенсій відповідно до розмірів, визначених у ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте у задоволенні їх прохання було відмовлено.
Тому позивачі просили суд визнати неправомірними дії УПФ України та зобов’язати УПФ України в м. Сміла провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_6 – з 1 липня 2009 року, а ОСОБА_7 – з 1 березня 2009 року по даний час у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком з врахуванням додаткових виплат, які визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 26 лютого 2010 р. об’єднано для спільного розгляду і вирішення в одне провадження справу № 2-а-408/10 р. за адміністративним позовом ОСОБА_7 до УПФ України в м. Сміла про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії і справу № 2-а-411/10 р. адміністративним позовом ОСОБА_6 до УПФ України в м. Сміла про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії та присвоєно єдиний реєстраційний номер 2-а-408/10 р.
Постановою Смілянського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року позов задоволено. Визнано відмову УПФ України в м. Сміла в частині проведення перерахунку розміру пенсії позивачів та її виплати відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.
Зобов’язано УПФ України в м. Сміла здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ-ї групи ОСОБА_6, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 1 липня 2009 р. по 28 лютого 2010 р. включно відповідно до вимог та розмірів, зазначених у ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити нараховані кошти.
Зобов’язано УПФ України в м. Сміла здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ-ї групи ОСОБА_7, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 1 березня 2009 р. по 28 лютого 2010 р. включно відповідно до вимог та розмірів, зазначених у ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити нараховані кошти.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в м. Сміла подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення по справі нової постанови про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному і необ’єктивному з’ясуванні обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідами ІІІ групи захворювання, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Сміла та отримують пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв’язку із втратою годувальника.
Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано ухвалив постанову про задоволення позовів відповідно до норм матеріального права та в межах річного строку звернення позивачів до суду з даними позовами.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо дійде висновку, що судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в м. Сміла відхилити, постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий суддя /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф.Магда