Справа № 22-1172 ас/2006 року Головуючий першої інстанції Верескун Н.А.
Категорія: 21________________________ Доповідач: Осипчук О.В.__________________
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„13" липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької В.С. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Келемені I.І.
з участю: прокурора Конокової В.О., представника УПФУ Гаврук Т.О., представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за позовом прокурора Артемівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
6 січня 2006 року прокурор Артемівського району Донецької області на підставі ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_2 має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, визнаний інвалідом 3 групи. Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір пенсії для інвалідів 3 групи не може бути нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, для інвалідів 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком. Враховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком в 2005 році склав 332 грн., то розмір пенсії ОСОБА_2 з урахуванням додаткової пенсії для інвалідів 3 групи не повинен бути нижчим ніж 2158 грн. Разом з тим, відповідач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 1 від 3.01.2002 року зробив нарахування пенсійного забезпечення всупереч вимогам Закону.
Прокурор просив зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2 і стягнути з відповідача на користь останнього 22479 грн. 72 коп, що складає суму недоплаченої пенсії за 2005 рік.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 травня 2006 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську принесло апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що ч.5 ст. 54 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Виходячи із обсягу коштів, передбачених в Державному бюджеті України, розрахунок мінімальних пенсій, передбачених цим Законом, провадиться виходячи з розміру 22 грн. ЗО коп. відповідно до постанов КМУ від 3.01.2002 року № 1 та від 13.07.2004 року № 894. Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком застосовується тільки для визначення трудової пенсії і не застосовується при призначенні пенсії згідно Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В апеляційній інстанції представник Пенсійного Фонду підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Прокурор та представник ОСОБА_2 заперечували проти апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь суду апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером третьої групи інвалідності, як учасник ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідно до ст. 63 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік" встановлена мінімальна пенсія за віком на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних і становить 332 грн. Тому розмір пенсії ОСОБА_2 повинен складати 1992 грн. ( 332 грн. х 6). Оскільки позивач є особою, віднесеної до 1 категорії, то йому призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, тобто 166 грн. ( 332x50%). Таким чином загальна сума щомісячної пенсії по інвалідності ОСОБА_2 повинна складати 2158 грн.
Між тим апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони обумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права.
Дійсно статтями 50,54 ч.4 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірах: 50% для інвалідів 3 групи.
Згідно ч.5 ст. 54 вищевказаного Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.62 названого Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Статтею 63 зазначеного Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно Законом України „Про державний бюджет України" визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону України, розроблення проекту закону „Про державний бюджет України" віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковим для виконання.
Розміри пенсій, які призначаються згідно з ч.4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796 -XII, визначаються виходячи з розрахункової величини 129 грн. 91 коп., відповідно до постанови КМУ від 3.01.2002 року „ Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та 22 грн. ЗО коп., відповідно до постанови КМУ від 13.07.2004 року № 894 „ Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи із обсягу коштів, передбачених в Державному бюджеті України, розрахунок мінімальних пенсій, передбачених Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час розгляду справи провадиться виходячи з розміру 22 грн. 30 коп.
Згідно ч.З ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для призначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ця норма закону на спірні правовідносини не розповсюджується.
Між тим, судом першої інстанції вказані норми закону не були прийняті до уваги, що призвело до помилки в застосуванні матеріального закону і ухвалення незаконного рішення.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позову прокурора є помилковим, в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 167 ч.4,195,196,198 ч.1 п.З, 202 ч.1 п.4, 205 ч.1 п.3,207 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі Донецької області задовольнити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 травня 2006 року скасувати.
В задоволені позову прокурору Артемівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі, тобто з 18 липня 2006 року.