|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
справа № 47/94 |
|
25.04.07 |
За позовом Закрите акціонерне товариство "Магма"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" в особі Одеської філії ТОВ "Український автомобільний Холдинг"
про стягнення 118160,25 грн.
Суддя
|
Представники: Від позивача: Від відповідача: |
Саркісян А.Г. -представник.; Андрієвський О.О. -представник.; |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача -118160,25 грн. збитків завданих неналежним виконанням зобов'язань за Договором №55 від 01.06.2006 року, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.2007 року (внаслідок передачі справи №31-8/415-06-12535 з господарського суду Одеської області за територіальною підсудністю відповідно до ухвали від 06.03.2007 року) було порушено провадження у справі № 47/94 на 25.04.2007 року.
В судовому засіданні 25.04.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 25.04.2007 року проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, прохав суд у позові Закритому акціонерному товариству "Магма" -відмовити у повному обсязі.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства "Магма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" в особі Одеської Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг", заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між ЗАТ "Магма" (позивачем), в якості покупця, з однієї сторони та Одеською Філією ТОВ "Український автомобільний холдинг" (Одеська Філія відповідача, згідно п. 4.1 та 4.4 Положення про останню, яке затверджене Загальними збороми Учасників ТОВ "Український автомобільний холдинг" Протоколом №4 від 16.12.2002 року, - не має статусу юридичної особи та не може від свого імені виступати позивачем чи відповідачем у господарських судах, але в силу п. 4.5 названого положення може укладати договори від імені відповідача), в якості продавця, з другої, було укладено Договір №55 від 01.06.2006 року, згідно п. 1.1 якого продавець (відповідач) зобов'язався продати і передати у власність покупця (позивача) автомобіль Фотон BJ 1049, у кількості 4 штуки, а покупець (позивач) зобов'язався оплатити і прийняти його.
Відповідно до п. 2.1 Договору №55 від 01.06.2006 року ціна грузового автомобіля Фотон BJ 1049 складає -86700,00 грн., в тому числі ПДВ -14450,00 грн. (Сума договору склала -346800,00 грн., в тому числі ПДВ -57800,00 грн.).
У п. 3.3 Договору №55 від 01.06.2006 року сторони погодили, що покупець стає власником автомобілю, після одержання продавцем (відповідачем) повної суми вартості автомобіля.
У п. 3.4 Договору №55 від 01.06.2006 року сторони узгодили, що строк передачі автомобіля покупцю (позивачу) -після внесення ним (позивачем) повної оплати продавцю (відповідачу) протягом -5 (п'яти) календарних днів.
Відповідно до п. 3.5 Договору №55 від 01.06.2006 року сторонами було погоджено, що строком поставки автомобілів є 30 червня 2006 року.
Згідно п. 7.3 Договору №55 від 01.06.2006 року сторони дійшли згоди, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами їх зобов'язань по ньому.
Цього ж дня, 01.06.2006 року, на виконання п. 3.3 та 3.4 Договору №55 від 01.06.2006 року продавцем (відповідачем) був виставлений покупцю (позивачу) до оплати -рахунок-фактура №ОД-0001396 на загальну вартість чотирьох автомобілів Фотон BJ 1049, в розмірі -346800,00 грн. (дана копія рахунку-фактури №ОД-0001396 від 01.06.2006 року на загальну вартість чотирьох автомобілів Фотон BJ 1049, в розмірі -346800,00 грн. долучена до матеріалів позовної заяви -покупцем -ЗАТ "Магма"; а.с. 21), який, що не заперечувалось та не оспорювалось представником позивача (ЗАТ "Магма"), не був олачений продавцем (відповідачу) у повному обсязі навіть у строк визначений у п. 3.5 Договору №55 від 01.06.2006 року, тобто до 30 червня 2006 року включно.
Позивачем (покупцем) 07.06.2006 року було частково оплачено відповідачу (продавцю) вартість автомобілів Фотон BJ 1049 на суму -4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №605 від 07.06.2006 року (оригінал останнього долучений до матеріалів справи -а.с. №103).
Однак, в подальшому, позивачем -ЗАТ "Магма" було укладено з ЗАТ “Чорноморська транспортна компанія” Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом без номеру від 01.07.2006 року, згідно п. 1.1 та 2.1 якого, сторони даного Договору погодили, що перевізник (ЗАТ “Чорноморська транспортна компанія”) зобов'язується виконувати перевезення вантажів своїм рухомим складом для замовника (позивача -ЗАТ "Магма"), на основі письмових заявок останнього і попередньої оплати за перевезення, які здійснюються замовником (позивачем -ЗАТ "Магма") згідно тарифів, що діють на період виконання замовлення.
В обгрунтування виконання зобов'язань по вищенаведеному Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом без номеру від 01.07.2006 року позивачем -ЗАТ "Магма" було долучено до матеріалів справи: Акти здачі -приймання робіт (надання послуг) за період серпень -жовтень місяці 2006 року на загальну суму - 141375,40 грн. (а.с. №106-115), оригінали платіжних доручень за період липень -листопад місяці 2006 року про перерахування коштів позивачем -ЗАТ "Магма" -ЗАТ “Чорноморській транспортній компанії” в сумарному розмірі -161773,15 грн. (а.с. №130-141) та копії рахунків -реєстрів (погодинних перевезень) за період липень -вересень місяці 2006 року (а.с. №22-34) щодо вантажів позивача -ЗАТ "Магма", в яких зокрема зазначені державні номери транспортних засобів ЗАТ “Чорноморської транспортної компанії”, вартість пробігу останніх, номери подорожніх листів, щодо кожного транспортного засобу, вартість години роботи (по тарифу) та загальний погодинний прибуток, вирахуваний сумарно з вищенаведених показників (а.с. №22-33).
Лише 24 жовтня 2006 року позивачем (покупцем -ЗАТ "Магма") було остаточно і в повному обсязі проплачено відповідачу (продавцю -Одеській Філії ТОВ "Український автомобільний холдинг") суму коштів (вартості 4-ьох вантажних автомобілів Фотон BJ 1049) у загальному розмірі -342800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1086 від 24.10.2006 року (оригінал останнього долучений до матеріалів справи -а.с. №102).
Вже на наступний день -25.10.2006 року Одеською Філією ТОВ "Український автомобільний холдинг" за видатковою накладною №ОД-0000333 від 25.10.2006 року (а.с. №59) було передано позивачу (ЗАТ "Магма") -чотири автомобілі Фотон BJ 1049 загальною вартістю -346800,00 грн., на підставі Довіреності останнього, виданого Шебалину А.Г. (а.с. №60) на одержання товарно-матеріальних цінностей №094198 серії ЯМЕ від Одеської Філії ТОВ "Український автомобільний холдинг", зокрема названих чотирьох автомобілів Фотон BJ 1049.
На день розгляду справи у суді (25.04.2007 року) відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" в особі Одеської Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг"), як зазначає позивач (ЗАТ "Магма") у позовній заяві від 27.11.2006 року, та повноважний представник останнього у ході розгляду справи згідно Договору №55 від 01.06.2006 року, Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом без номеру від 01.07.2006 року, Актів здачі -приймання робіт (надання послуг) за період серпень -жовтень місяці 2006 року на загальну суму -141375,40 грн. (а.с. №106-115), оригіналів платіжних доручень за період липень -листопад місяці 2006 року про перерахування коштів позивачем -ЗАТ "Магма" -ЗАТ “Чорноморській транспортній компанії” в сумарному розмірі -161773,15 грн. (а.с. №130-141) та копій рахунків -реєстрів (погодинних перевезень) за період липень -вересень місяці 2006 року (а.с. №22-34) щодо вантажів позивача -ЗАТ "Магма", зобов'язаний сплатити позивачу суму збитків, які завдані позивачу відповідачем, внаслідок прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором №55 від 01.06.2006 року, зокрема п. 3.5 останнього щодо поставки автомобілів Фотон BJ 1049 позивачу в строк до 30.06.2006 року включно, у загальному розмірі -118160,25 грн.
Статтею 265 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Частина 2цієї ж статті встановлює, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу, а до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно статті 173 ГК України (із змінами та доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України (із змінами та доповненнями) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Стаття 266 визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.
Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Згідно до вищевикладеного, статтею 712 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно статті 663 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно статті 664 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно статті 689 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно статті 691 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно статті 693 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно статті 538 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України) та зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 22 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) встановлює, що збитки це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором та визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 621 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно статті 612 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 617 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно статті 529 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 527 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 614 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач (продавець по Договору №55 від 01.06.2006 року) жодним чином не порушив п. 3.5 Договору №55 від 01.06.2006 року щодо поставлення позивачу (покупцю по Договору №55 від 01.06.2006 року) автомобілів Фотон BJ 1049 в строк до 30.06.2006 року включно, зважаючи, що прямий обов'язок продавця (відповідача) стосовно поставки зазначеного майна, згідно двосторонньопогоджених вимог пунктів 3.3 та 3.4 Договору №55 від 01.06.2006 року, поставлено у пряму причинно -наслідкову залежність від виконання обов'язку покупця (позивача) щодо здійснення повної оплати відповідачу суми вартості чотирьох автомобілів Фотон BJ 1049 у загальному розмірі -346800,00 грн., через що судом визнається, що саме позивач, як покупець по Договору №55 від 01.06.2006 року порушив вимоги названого договору в частині здійснення продавцю повної оплати вартості названих автомобілів Фотон BJ 1049 в строк до 30 червня 2006 року (з урахуванням 5-ти календарних днів визначених п. 3.4 договору, які визнані сторонами необхідними, в силу названого пункту договору, для забезпечення можливості поставки продавцем покупцю в строк до 30.06.2006 року включно згаданих вантажівок), зважаючи, що позивачу (покупцю) рахунок -фактуру №ОД-0001396 на загальну вартість чотирьох автомобілів Фотон BJ 1049, в розмірі -346800,00 грн. було виставлено продавцем ще -01.06.2006 року, на виконання п. 3.3 та 3.4 Договору №55 від 01.06.2006 року, беручи додатково уваги, що покупець (позивач) протягом 30.06.2006 року аж по день поставки майна відповідачем (25.10.2006 року), жодних претензій, заперечень, вимог останньому щодо поставки зазначених автомобілів не пред'являв (будь -яких належних та допустимих доказів звернення до відповідача у вищенаведеному порядку, зокрема за допомогою засобів поштового зв'язку -суду не надано), внаслідок чого відповідач, як продавець по Договору №55 від 01.06.2006 року, на переконання суду, двосторонньопогоджені умови останнього виконав у повному обсязі та належним чином, через що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Магма" стосовно стягнення з відповідача суми збитків, які завдані позивачу відповідачем, на думку позивача, внаслідок прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором №55 від 01.06.2006 року, зокрема п. 3.5 останнього щодо поставки автомобілів Фотон BJ 1049 позивачу в строк до 30.06.2006 року включно, у загальному розмірі -118160,25 грн., в силу названих статтей 526, 530, 538, 664, 692 та 693 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI (із змінами та доповненнями) визнаються судом не законними та необгрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню в судовому порядку.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У позові Закритого акціонерного товариства "Магма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" в особі Одеської Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" -відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.