Справа № 2-2340/10  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року                             місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

при секретарі Андрійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з  позовом про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів  посилаючись на наступні обставини. 03 лютого 2010 року між ним та відповідачкою було укладено договір, згідно з яким відповідачка зобов’язалась провести комплекс брокерських послуг спрямованих на оформлення договору купівлі-продажу  об’єкту нерухомості,  а саме жилого будинку, 12 соток землі, розташований за адресою: с. Широкино, Новоазовський район, Донецька область. В день укладення договору про наміри, тобто 03.02.2010 року, він відповідачці, в якості авансу, передав грошову суму у розмірі 8 000 грн. По незалежній від нього причині, із-за відсутності конкретного об’єкту нерухомості, не надання відповідачкою яких-небудь відомостей про сам об’єкт та його власника, оформлення договору купівлі-продажу не відбулось. Незважаючи на його неодноразові звернення до відповідачки, сума авансу нею так і не була повернута.

В судове засідання 15.03.2010р., 12.04.2010р., 22.04.2010р. та 13.05.2010р. відповідачка не з’явилась, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була сповіщена у встановленому законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

  Судом встановлено, що 03 лютого 2010 року між ним та відповідачкою було укладено договір, згідно з яким відповідачка зобов’язалась виконати в його інтересах комплекс брокерських послуг необхідних для оформлення договору купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна  - жилого будинок, розташованого у селищі Широкино, Новоазовський район, Донецька область. В день укладення договору зазначеного договору, тобто 03.02.2010 року, він відповідачці, в якості авансу, передав грошову суму у розмірі 8000 грн. По незалежній від нього причині, у зв’язку з відсутністю конкретного об’єкту нерухомості, не надання відповідачкою яких-небудь відомостей про сам об’єкт та його власника, оформлення договору купівлі-продажу не відбулось. Незважаючи на його неодноразові звернення  до відповідачки, сума авансу нею так і не була повернута.

             Договір купівлі-продажу не був укладений з вини відповідачки.

    Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

    Відповідачці гроші були передані як аванс в рахунок майбутніх платежів за договором купівлі-продажу будинку, який в подальшому так і не був укладений, тобто сума авансу є частиною вартості будинку, а оскільки сама купівля не відбулась, то в теперішній час відповідачка володіє грошовими коштами  в сумі 8 000 гривень без належних підстав,  тому вона зобов'язана повернути їх позивачу у відповідності із вимогами  ст.  1212 ЦК України.

Вимоги позивача щодо визнання договору про наміри, укладений між ним та відповідачкою, недійсним, задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надає ніяких доказів того, що такий договір, про наміри, був взагалі укладений.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову в частині майнових вимог суд стягує з відповідачки сплачені позивачем при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а також судовий збір у розмірі 80 гривень.

На підставі ст.ст. 655, 1212 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму авансу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

    В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним судовий збір у розмірі 80 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя