Справа № 2 - 910/2010 року

РІШЕННЯ

ІМ ‘ЯМ  УКРАЇНИ

29 червня  2010 року   Брянківський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого – судді Соловей Р.С.

при секретарі  Бахтіній  Г.П.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка   про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною, про зобов’язання  встановити підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

         Позивач  ОСОБА_1     звернулась з цим позовом до суду, посилаючись на такі обставини та доводи.

         Вона є дитиною війни, тому що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на 2.09.1945 року вона не досягла 18 років. Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до категорії «діти війни» відносяться особи, яким на день закінчення Другої Світової війни (2.09.1945 року) не виповнилось 18 років.

        Відповідно до ст. 6  вказаного Закону дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

         Однак до цього часу  УПФУ в м. Брянка не виплачує вказаного підвищення до пенсії в належному розмірі.  

          Вона просить визнати  неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка щодо невиплати їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та щодо відмови їй в перерахунку та доплаті підвищення до пенсії; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Брянка здійснити їй виплату підвищення до пенсії, к дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 9 липня 2007 року.

            Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України  в місті Брянка  – подав письмові заперечення на позов, а також заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

            Із заперечень відповідача УПФУ в м. Брянка вбачається, що позов ОСОБА_1      відповідач не визнав у повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись у своїх запереченнях на такі доводи.

Статтею 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” було передбачено, що з 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Одночасно, в 2006 році статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було визначено, що зазначене підвищення  запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України та погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Незважаючи на прийняття зазначених законів, фактично до теперішнього часу  не  визначено та не розроблено механізму щодо виконання  ст. 6 Закону. На 2006 та 2007 роки дію ст.. 6 Закону було зупинено відповідно ЗУ „Про державний бюджет України” на 2006 та 2007 роки. В 2008 році означене питання було врегульоване  ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”.

В той же час, рішеннями Конституційного суду України від 9.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Законів України „Про державний бюджет України” на 2007 та 2008 роки в частині, що стосується спірних відносин.  

         На даний час питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону, не вирішено на законодавчому рівні.  Не враховані судом і положення  ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими – фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Таким чином,  вважають дії управління щодо встановлення підвищення до пенсії позивачу правомірними.

         Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

        Пенсійним посвідченням ОСОБА_1      підтверджується, що він є дитиною війни, про що свідчить відповідний запис, завірений печаткою (а. с. 4).

          На звернення позивача листом-відповіддю № 589/М - 8 від 13.05.2010 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в місті Брянка позивачу роз’яснено положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни; а також, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 1.01.2008 року передбачено розмір підвищення 10 % від прожиткового мінімуму, тобто 49,80 грн. (498 грн. х 10%)ё і в такому розмірі вона отримує підвищення з 1.01.2008 року (а. с. 5).

          Суд вважає, що зазначені дії та бездіяльність відповідача частково не відповідають вимогам закону.

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно  до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно із ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності з 1.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

           Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Статтею 62  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року було затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

          Зазначена стаття була змінена  Законом України  від 15.03.2007 р.  «Про Державний бюджет на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 р., якою прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, визначений: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити,  що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн.

          За приписами ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів  України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 с частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений  прожитковий мінімум на одну особу: з 1.04. по 30.06.2008 р. – 481 грн., з 1.07. по 30.09.2008 р. – 482 грн., з 1.10. по 31.12.2008 р. – 498 грн.

           Згідно із статтею 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»  № 3367 від 19.01.2006 р., пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але ця стаття бюджету не виконана, Пенсійному Фонду кошти надані не були. Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» з зазначеними змінами був чинний до 31.12.2006 року.

          Згідно із статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

         Пунктом 12 статті 71 Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

         Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року  № 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, статтю 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

        Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів  України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, статтею 6 цього Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замісить пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

         Саме у такому розмірі підвищено пенсію позивачці  з 1.01.2008 року.

         Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року  № 10-рп/2008 положення п. 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»         Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів  України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

         Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

         Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

         Таким чином, суд вважає, що нарахування передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком має проводитися з 9 липня 2007 року , тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,   - до 31.12.2007 року ; а також з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів  України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

         Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними дії відповідачів щодо відмови позивачці в перерахуванні та виплаті  підвищення до пенсії, як дитині війни в періоди з 09.07 по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р., оскільки вони не відповідають вимогам  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також вважає, що є підстави зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка здійснити виплату позивачці підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року , а також з 22.05.2008   року з урахуванням виплачених сум.

Судові витрати (судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України – розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач є літня людина, пенсіонер за віком і крім пенсії інших доходів не має, суд вважає за можливе звільнити його від сплати судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Відповідача від сплати судового збору звільнено згідно п. 34 Декрету КМУ «Про державне мито», щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які належить відшкодувати за рахунок відповідача, то суд керується нормами «Положення про Пенсійний фонд України» затвердженого указом Президента України № 121/2001 р. від 01.03.2001 р. зі змінами та доповненнями. Згідно ст.ст. 9,10 вказаного  «Положення» –  кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на: фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.  

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне звільнити відповідача від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а отже судові витрати по справі підлягають компенсуванню за рахунок держави.  

        Керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 224-226 ЦПК України,  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд

В И Р І Ш И В:

         Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Визнати частково неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка щодо невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та щодо відмови їй в перерахунку та доплаті підвищення до пенсії з 9 липня 2007  року до 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року.

         Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії  ОСОБА_1 як дитині війни,  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 9 липня 2007  року до 31 грудня 2007  року, а також  з 22 травня 2008   року з урахуванням виплачених сум.

         В решті позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

          Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Строк подання заяви про апеляційне оскарження – десять днів, строк подання апеляції на рішення до Луганського апеляційного  суду  – 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя             Соловей Р.С.

           29.06.10                                                         ОСОБА_1

                                                                                   АДРЕСА_1

                                                                                   АДРЕСА_2

Брянківський міський суд надсилає на Вашу адресу  копію рішення по справі за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка   про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною, про зобов’язання  встановити підвищення до пенсії для відома.

Додаток: копія  рішення кожному адресату.

Помічник судді:                                                 С.А. Хохоніна

           29.06.10                                                         ОСОБА_1

                                                                                   АДРЕСА_1

                                                                                   АДРЕСА_2

Брянківський міський суд надсилає на Вашу адресу  копію рішення по справі за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка   про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною, про зобов’язання  встановити підвищення до пенсії для відома.

Додаток: копія  рішення кожному адресату.

Помічник судді:                                                 С.А. Хохоніна

           29.06.10                                                         ОСОБА_1

                                                                                   АДРЕСА_1

                                                                                   АДРЕСА_2

Брянківський міський суд надсилає на Вашу адресу  копію рішення по справі за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка   про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною, про зобов’язання  встановити підвищення до пенсії для відома.

Додаток: копія  рішення кожному адресату.

Помічник судді:                                                 С.А. Хохоніна