Справа № 2-а-585/09
П О С Т А Н О В А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
«26» червня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області
в складі: головуючого-судді: Сініцина Е.М.
при секретарі: Нарижній К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, третьої особи Управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області та зобов’язання зробити за рахунок Державного бюджету України донарахування і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, третьої особи Управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області та зобов’язання зробити за рахунок Державного бюджету України донарахування і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на наступне.
Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому щорічно на оздоровлення повинна виплачуватися допомога в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати. Однак у 2003-2005, 2007-2009 роках, ця допомога виплачувалася менше, передбаченого, внаслідок чого Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області не доплатило йому допомогу на оздоровлення на загальну суму 9143 грн. 00 коп., що завдало йому шкоду на вказану суму.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області по виплаті йому недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік у розмірі 798 грн. 50 коп., за 2004 рік у розмірі 926 грн. 50 коп., за 2005 рік у розмірі 1238 грн. 00 коп., за 2007 рік у розмірі 1590 грн. 00 коп., 2008 рік у розмірі 2090 грн. 00 коп., за 2009 рік у розмірі 2500 грн. 00 коп., що разом складає 9143 грн. 00 коп.
Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача за довіреністю у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_1, як учаснику ліквідації на Чорнобильській АЕС, передбачена виплата щорічної компенсації на оздоровлення, яка виплачується згідно до Постанов КМУ №836 від 26.07.1996 року і № 562 від 12.07.2005 року, тому вважає їх дії правомірними та просив суд в позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з‘явився по невідомій суду причині, хоча своєчасно й належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки до суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.
Суд вислухавши представника відповідача, надавши оцінку позиції відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с.2-3/.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 щорічно на оздоровлення повинна виплачуватися допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
З довідок Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області за № 2173 від 16 вересня 2008 року, за № 1968 від 20 травня 2009 року, вбачається, що ОСОБА_1 виплачувалася допомога на оздоровлення за 2003 рік 11 лютого 2004 року в сумі 21 грн. 50 коп., за 2004 рік 24 грудня 2004 року в сумі 21 грн. 50 коп., за 2005 рік 26 жовтня 2005 року в сумі 90 грн. 00 коп., за 2006 рік 19 грудня 2006 року в сумі 90 грн. 00 коп., за 2007 рік 22 травня 2007 року в сумі 90 грн. 00 коп., за 2008 рік 18 жовтня 2008 року сумі 90 грн. 00 коп. Виплата здійснена згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та від 12 липня 2005 року № 562 /а.с.6-7/.
Розмір мінімальної заробітної плати на момент виплат складав станом на 11 лютого 2004 року – 205 грн. 00 коп. на підставі ст. 1 Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік»; станом на 24 грудня 2004 року – 237 грн. 00 коп. на підставі ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»; станом на 26 жовтня 2005 року – 332 грн. 00 коп. на підставі ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»; станом на 22 травня 2007 року – 420 грн. 00 коп. на підставі ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; станом на 18 жовтня 2008 року – 545 грн. 00 коп. на підставі ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року є безпідставними, оскільки факт відсутності коштів не є само по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативним актом, а Закон по відношенню до підзаконного акту має вищу юридичну силу.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області відмовило ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку щодо протиправності відмови посадових осіб відповідача у виплаті допомоги позивачеві у 2003-2005, 2007-2008 рр.
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008 роки, суд виходив з наступного розрахунку.
У 2003 році установа відповідача повинна була сплатити позивачу допомогу у розмірі /205 грн. 00 коп. х 4/ 820 грн. 00 коп., фактично ж було виплачено 21 грн. 50 коп., а тому недоплата складає 798 грн. 50 коп.
У 2004 році установа відповідача повинна була сплатити позивачу допомогу у розмірі /237 грн. 00 коп. х 4/ 948 грн. 00 коп., фактично ж було виплачено 21 грн. 50 коп., а тому недоплата складає 926 грн. 50 коп.
У 2005 році установа відповідача повинна була сплатити йому допомогу у розмірі /332 грн. 00 коп. х 4/ 1328 грн. 00 коп., фактично ж було виплачено 90 грн. 00 коп., а тому недоплата складає 1238 грн. 00 коп.
У 2007 році установа відповідача повинна була сплатити йому допомогу у розмірі /420 грн. 00 коп. х 4/ 1680 грн. 00 коп., фактично ж було виплачено 90 грн. 00 коп., а тому недоплата складає 1590 грн. 00 коп.
У 2008 році установа відповідача повинна була сплатити йому допомогу у розмірі /545 грн. 00 коп. х 4/ 2180 грн. 00 коп., фактично ж було виплачено 90 грн. 00 коп., а тому недоплата складає 2090 грн. 00 коп.
Всього сума недоплати за 2003 – 2005, 2007 - 2008 роки склала /798 грн. 50 коп. + 926 грн. 50 коп. + 1238 грн. 00 коп. + 1590 грн. 00 коп. + 2090 грн. 00 коп./ 6643 грн. 00 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні погодився з наведеним розрахунком у повному обсязі.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008 роки у розмірі різниці між 4 мінімальними розмірами заробітної плати, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично отриманою сумою, в розмірі 6643 грн. 00 коп.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми допомоги за 2009 рік, суд вважає їх неприйнятними, оскільки у судовому засіданні встановлено, що за 2009 рік відповідачем вказана допомога не виплачувалася, розмір допомоги встановлюється на момент виплати.
На підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 70, 71, 94, 158, 160, 161 – 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, третьої особи Управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області та зобов’язання зробити за рахунок Державного бюджету України донарахування і виплату щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області по виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008 роки у розмірі різниці між 4 мінімальними розмірами заробітної плати, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично отриманою сумою, в розмірі 6643 грн. 00 коп. /шість тисяч шістсот сорок три грн. 00 коп./.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий-суддя: