Справа № 2 «а» - 1553/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
30 квітня 2010 року м. Горлівка
Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого – судді Коваленка В.О.,
при секретарі судового засідання Баштовій А.В .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні міста Горлівки Донецької області (далі за текстом УПФУ) про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, в обгрунтування якого зазначила, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно статті 6 зазначеного Закону має право з 9 липня 2007 року отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач ніяких доплат до пенсії йому не нараховував та не виплачував, отже вчинив неправомірну бездіяльність чим порушив його законні права та інтереси. Просила суд зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік в сумі 1793 гривень 00 копійок.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його участі, про що надала заяву.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, суду надані заперечення з проханням справу розглянути без участі представника відповідача.
Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він, зокрема зазначив, що згідно ст.7 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до п.5ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду або Накопичувального Фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, послався на ст.99 КАСУ, зазначивши про пропущення позивачем річного строку звернення до суду, що є також підставою відмови у задоволенні позову. З огляду на це просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явились до суду.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ у Центрально-Міському районні міста Горлівки Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою УПСЗН.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-1У, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року N 3235-IV (в редакції закону України від 19.01.2006 року № 3367-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначена норма Закону не була предметом розгляду і Конституційного суду України.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, у зв’язку з чим втратили чинність.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинним лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до пункту 41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України " від 28 грудня 2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 та 2009 роках було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі:
з 01.01.2008 року - 47,00 грн.,
з 01.04.2008 року – 48,10 грн.,
з 22.05.2008 року - 48,10 грн.,
з 01.07.2008 року – 48,20 грн.,
з 01.10.2008 року – 49,80 грн.
Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Згідно із ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2008 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, а також те, що у випадку, якщо нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, у зв’язку з чим на даний час діє редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка була до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України», суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 гривень за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні міста Горлівки щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно з умовами Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1, який набрав чинність і має застосовуватися з 1 листопада 2009 року, у 2009 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада – 573 грн.
Суд вважає, що за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року включно позивач мав право на отримання з відповідача підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 1240 гривень 20 копійок з розрахунку: (498 х 10 місяців х 30%) + (573 х 2 місяці х 30%) – (49,80 х 12 місяців).
Згідно із ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області з даним позовом 25 лютого 2010 року, тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року до 25.02.2009 року. У позовній заяві позивач не зазначив поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно із ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на цьому.
Суд вважає, що позивачем без поважної причини пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни у період з 01.01.2009 року до 25.02.2009 року, тому відповідач зобов’язаний нарахувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 25 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1055 гривень 23 копійок, із розрахунку: (498 грн. : 28 день х 4 днів х 30 % ) – (49,80 : 28 х 4 ) + ((99,60 х 8 міс.) + (122,10 х 2 міс.)).
Частково задовольняючи позов, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 25 лютого 2009 року до 31 грудня 2009 року включно в сумі 1055 (одна тисяча п’ятдесят п’ять ) гривень 23 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Цен трально-Міський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Цен трально-Міський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: