ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2006 Справа № А36/55
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Белінська В.О., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Рязанцев С.В., довіреність №б/н від 01.09.05р., представник
від відповідача-1:Таран Д.М., довіреність №2008/10/10 від 09.11.05р., старший держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська
від відповідача-2:Мельник І.М., довіреність №9/02-05 від 06.01.06, головний спеціаліст відділу надходжень
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06р.
у справі № А36/55
за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства “Металопласт”, м.Дніпропетровськ
до відповідача-1 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
відповідача-2 відділення Державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
про стягнення з бюджету 22763,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство “Металопласт”, м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з місцевого бюджету через відділення Державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська надлишково сплачену суму з земельного податку юридичних осіб у розмірі 22763грн. та стягнути з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська витрати по сплаті судового збору по справі у розмірі 227,63грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006р. у справі №А36/55 (суддя –Кожан М.П.) адміністративний позов задоволено. З місцевого бюджету через Відділення Державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська стягнуто надлишково сплачену суму земельного податку з юридичних осіб у розмірі 22763,00грн. на користь Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства “Металопласт”, м.Дніпропетровськ.
Постанову суду обґрунтовано тим, що рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2004р. у справі №Н18/123 і від 15.11.2004р. у справі №36/253(17/115) встановлено, що тільки в 2004р., після вирішення господарським судом справи №36/253(17/115), якою було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення, ДКВКП”Металопласт” отримало право на повернення з бюджету зайво сплачено суми земельного податку; позивач звернувся до суду у встановлені законодавством терміни, так як про порушення свого права дізнався із листа №594/10/10000289 від 18.01.06р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.
Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач-1, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позивача відсутні підстави для повернення коштів у зв’язку з тим, що надлишкову сплату земельного податку здійснено протягом 2002 року, в той час коли згідно ч.2 ст.18 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.92р. №2535-ХІІ зі змінами і доповненнями, перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки; позивачем порушені норми процесуального права в частині строку звернення до адміністративного суду, а саме ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений річний строк звернення, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У запереченні позивач вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими і безпідставними, постанову господарського суду повністю законною і обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, постанову - без змін.
Відповідач-2, відділення Державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська у своєму запереченні підтримує вимоги апеляційної скарги, просить задовольнити її, посилаючись, що на момент прийняття апеляційної скарги ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Дніпропетровським апеляційним господарським судом, підтверджуючих документів, на підставі яких відділення Держказначейства в АНД районі мало б можливість повернути суми надмірно сплаченого земельного податку, не надходило.
В судовому засіданні 14.06.2006р. було проголошено тільки вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2005р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.05р. у справі №17/166 залишено без змін. Зазначеними судовими рішеннями
встановлено, що за результатами перевірки ДКВКП”Металопласт” з питання повноти і своєчасності надходжень до бюджету плати за землю за 2001р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська був складений Акт №001935 від 07.08.02р.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська прийняте податкове повідомлення-рішення №1602600 від 08.08.02р. про визначення підприємству суми податкового зобов’язання по податку на землю в розмірі 195747,49грн., у тому числі основний платіж - 156597,99грн., штрафні санкції - 39149,50грн.
Зазначене податкове зобов’язання частково було погашене під час реалізації активів позивача 27.10.03р., що підтверджується повідомленням ДПІ від 06.11.2003р. Кошти від реалізації майна надійшли на розподільчий рахунок Державного казначейства в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 29.10-30.10.2003р. у сумі 325973,70грн., які були розподілені в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку у сумі 157516,34грн.
Позивач здійснив платежі на суму по 5000грн.: 18.07.02р. платіжним дорученням №236 від 18.07.02р. по земельному податку за червень 2002р.; 18.09.02р. платіжним дорученням №296 від 17.09.02р. по земельному податку за липень 2002р.; 16.10.02р. платіжним дорученням №320 від 08.10.02р. по земельному податку за вересень 2002р.
Вказані платежі на загальну суму 15000грн. були зараховані для сплати податкового зобов’язання по земельному податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №1602600 від 08.08.02р., що підтверджується даними облікової картки позивача по земельному податку станом на 31.12.02р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №Н18/123 від 24.02.2004р. визнано недійсними дані Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю №0283 від 21.09.2001р. Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів щодо ДКВКП “Металопласт”. Рішення вступило в законну силу 09.03.04р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №36/253(17/115) від 15.11.2004р. податкове повідомлення-рішення №1602600 від 08.08.2002р. визнано недійсним у повному обсязі. Рішення по даній справі набрало законної сили 07.02.2005р.
З матеріалів справи, а саме, копій платіжних документів та даних облікової картки позивача по земельному податку вбачається, що податкові зобов’язання, визначені податковим повідомленням-рішенням №1602600 від 08.08.2002р. частково були погашені за рахунок платежів, здійснених платіжним дорученням №206 від 11.06.02р. на суму 4876грн., платіжним дорученням №174 від 15.05.02р. на суму 2897грн., платіжним дорученням №173 від 14.05.02р. на суму 2000грн., платіжним дорученням №161 від 24.04.02р. на суму 3000грн., платіжним дорученням №139 від 10.04.02р. на суму 2000грн., платіжним дорученням №103 від 26.03.02р. на суму 3000грн., платіжним дорученням №47 від 12.02.02р. на суму 4990грн. (а.с.17-18). Таким чином, було здійснено переплату з земельного податку на загальну суму 22763,00грн.
Щодо зарахування платежів платіжними дорученнями №47, 93 та 103, то ВДК України в АНД районі м.Дніпропетровська у відзиві та листом від 07.07.2004р. №414/02-05 та ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська у запереченнях на позовну заяву підтвердили зарахування вказаних коштів в рахунок податкових зобов’язань позивача з податку на землю.
Відповідно до п. п. 5, 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, податкових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків (затверджений Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.05р. №58/78/22, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.02.05р.) повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня наступного за днем виникнення такої переплати.
Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов’язковий реквізит заяви - визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.
З такою заявою позивач звернувся до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 23.12.05р.
Листом №594/10/10 000289 від 18.01.06р. ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська позивачу відмовлено у поверненні коштів.
Щодо посилання скаржника на ч.2 ст.18 Закону України “Про плату за землю”, де встановлено, що перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки, слід зауважити наступне.
Згідно з п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р., заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тільки в 2004 році, після вирішення господарським судом справи №36/253(17/115), якою було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення, ДКВКП”Металопласт” отримало право на повернення з бюджету зайво сплаченої суми земельного податку.
Стосовно посилань відповідача-1 на терміни, встановлені ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити, що про порушення свого права позивач дізнався із листа №594/10/10 000289 від 18.01.06р. ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, яким було відмовлено позивачу у поверненні коштів.
Щодо визначення терміну сплати у вказаних платіжних дорученнях підприємства по земельному податку, то за даними облікової картки підприємства по земельному податку чітко визначено напрямок зарахування сплачених сум-сплата заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №1602600 від 08.08.2002р.
Стосовно доводів скаржника також треба зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування судового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питань. Проте, господарським судом правильно вирішено питання по суті спору. Крім того, скаржник не довів підстави, передбачені ст.202 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06р. у справі № А36/55 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Суддя Суддя | І.А.Сизько В.О.Белінська І.В.Тищик |
З оригіналом згідно
помічник судді О.В.Кравець