Справа № 2-а-7922/10

     П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 червня 2010 року                Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Соловйов О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

   В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови від 22.11.2009 року № АН 395199 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень, заперечуючи факт вчинення ним правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Позивач подав суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у його відсутності.

Від відповідача також надійшла заява про розгляд справи у відсутності його представника на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України. Заперечення проти позову та докази, які у нього є, відповідачем у відповідності з п.5 ч.4 ст.107 КАС України не подавались.

У зв’язку з тим, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України справу розглянув в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою інспектора ДПС РДПС м. Маріуполя від 22.11.2009 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності став протокол, складений інспектором ДПС РДПС м. Маріуполя 22 листопада 2009 року, з якого вбачається, що 22.11.2009 року о 13 годині 30 хвилин на перехресті пр. Леніна та вул. Артема ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, при повороті праворуч не надав дорогу пішоходам, які переходили проїжджу частину, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 не згоден з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, звертаючи увагу на те, що при проїзді пішохідного переходу пішоходи знаходились на протилежному тротуарі і не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанова органа (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищому органі (вищій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський або міськрайонний суд, в порядку, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з фундаментальних засад українського судочинства є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, викладені в ньому обставини будь-якими доказами не підтверджуються. У протоколі відсутні дані, які спростовують заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме, письмові пояснення свідків, потерпілих та самого порушника, які могли б підтвердити факт вчинення останнім адміністративного правопорушення. Не надав таких доказів відповідач і суду.

За таких обставин слід вважати, що наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення є недоведеною. Відтак, позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУоАП.  

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України питання пропуску позивачем строку звернення до суду не розглядалось, оскільки відповідач на відмові в позові з цих мотивів не наполягав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8-11, 71, ч. 3 ст. 122, ст. 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 293 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС в Донецькій області задовольнити.

Постанову від 22.11.2009 року № АН 395199 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

  Суддя