Справа № 2-71/10

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

17 червня 2010 року                                                                                         м. Маріуполь

                             Приморський районний суд в складі:

                                      головуючого судді –         Лузана В.В.

                                      при секретарі                             - Драгні М.Г.,

                                      за участю позивачки                 - ОСОБА_1,

                                      відповідача                                 - ОСОБА_2,

                                      представника відповідача         - ОСОБА_3,

                                      третьої особи                              - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування, -

                                                          ВСТАНОВИВ:    

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом «про визнання факту прийняття спадщини в порядку спадкування», в якому просила визнати за нею факт прийняття спадщини на житлову прибудову літ. Б-1 та нежитлову прибудову літ. В-1 в будинку АДРЕСА_1, який належав її померлим батькам.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала, уточнила і пояснила, що її батькам належав будинок АДРЕСА_1. Після смерті останніх на цей будинок відкрилась спадщина, частину яку вона прийняла, а саме 12/25 долі будинку та оформила правовстановлюючі документи на своє ім*я, а частина будинку у вигляді кімнати 2-6 в прибудові літ. В-1 та кімнати 2-7 в прибудові літ. Б-1 належить відповідачу, яким він не користується, у зв*язку з чим просила визнати за нею право на спадщину у судовому порядку на ці кімнати.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що він є власником 20/150 долі спірного будинку, а саме кімнат 2-6 – 2-7, як спадкоємець за заповітом, який оформлений 12.05.1997р. нотаріально, після смерті його матері ОСОБА_5, якій належало 4/25 частки спірного будинку, з якої його спадкова доля склала 5/6, у тому числі частина нежитлової прибудови літ. В-1 та житлової прибудови літ. Б-1. Таким чином, 2 кімнати, на які претендує позивачка, являються його приватною власністю та наміру передати їх ОСОБА_1 в нього не має, у зв*язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи та стверджував, що правових підстав для визнання за ОСОБА_1 право власності на чуже майно не має.

Третя особа ОСОБА_4 – власник 9/25 частини цього ж будинку пояснив, що ніякого відношення до позову не має, т.я. його частина є окремою від спірного будинку та його інтереси даним позовом не зачіпаються.

Згідно листа Другої Маріупольської держнотконтори на 4/150 долі спірного будинку, яка належала ОСОБА_6, який помер у 2009р., спадкової справи не зареєстровано, оскільки спадкоємці з заявою про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 1261 та 1279 ЦК України, на які посилається ОСОБА_1 в позовній заяві, встановлена черговість права на спадкування за законом, а також переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі у вигляді предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку.

          Судом встановлено, що спадщина поміж сторонами розподілялась не за законом, а за заповітом, у тому числі на те майно ОСОБА_5, на яке претендує ОСОБА_1, а саме: 2 кімнати в прибудовах, які не відносяться до категорії предметов звичайної домашньої обстановки, що не надає права позивачці пред*являти вимоги про визнання на них права власності. Даний висновок підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке зареєстровано Другою державною нотаріальною конторою, реєстр № 9/1019, 12.05.1997р. на ім*я ОСОБА_2, відповідно до якого останньому Маріупольским БТІ 21.05.1997р. видано реєстраційне посвідчення.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 1261 ЦК України, суд –

                                                    В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 34 грн. та витрати по ІТЗ в сумі 120 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м.Маріуполі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, з подальшою подачею апеляційної скарги у двадцятиденний строк, або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

                              СУДДЯ: