Справа №22-ц-1178 2006 р.                    Головуючий у 1 інстанції - Шелєхова А.В.

Категорія 42                                                                   Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА іменем    України

02  серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Сумської області в складі:

головуючого - Батюка А.В.,

судців              - Криворотенка В.І., Лузан Л.В.,

3 участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної ради в особі комісії з питань реабілітованих, Сумського національного аграрного університету про виплату грошової компенсації за конфісковане майно реабілітованої сім'ї,

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Сумської районної ради народних депутатів від 08.06.1992 року визнано, що мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у 1930 році був розкуркулений і висланий в Архангельську область на спецпоселення.

Разом з ним були вислані його дружина ОСОБА_3 та сини ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Вказана комісія визналаОСОБА_2 реабілітованим і зобов'язала учбово-дослідне господарство Сумського сільгоспінституту виплатити спадкоємцям 30250 крб. компенсації.

Рішенням від 07.09.1992 року комісія з питань поновлення прав реабілітованих Сумської облради народних депутатів погодилась з рішенням районної комісії в частині виплати грошової компенсації і водночас визнала реабілітованим ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Як вбачається з рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.02.1994 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Сумської районної комісії та комісії Сумської обласної ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих, учбово-дослідного господарства Сумського сільськогосподарського інституту про поновлення прав реабілітованих ОСОБА_1 про грошову виплату дізнався 28.07.1992 року, але він її не одержував з принципових та політичних міркувань.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутню": поважності підстав не одержання позивачем грошової компенсації.

Вказаним   вище   рішенням   суду розмір      грошової      компенсації,      встановлений рішенням комісії з  питань поновлення прав реабілітованих  Сумської облради народних депутатів від 07.09.1992 року, залишений без зміни.

Дане рішення залишено без зміни ухвалою Сумського обласного суду від 16.03.1994 року.

Рішення суду першої інстанції від 04.07.2006 року відповідає вимогам Закону України "Про реабілітацію жерт політичних репресій на Україні", Положенню про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №48 "Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Суд дійшов вірного висновку про відмову в збільшенні розміру грошової компенсації встановленої комісіює в 1992 році.

Всупереч ст. 60 ЦПК України апелянт не довів тих обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного вище, при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обгрунтував висновки викладені в рішенні та дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді

Вірно: суддя апеляційного суду