Справа № 2-А-1631/2010 рік

П О С Т А Н О В А        

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    29 червня 2010 року                                                                  смт Красногвардійське

Суддя Красногвардійського районного суду Автономної  Республіки  Крим Шевченко І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції МВС України в АР Крим про скасування постанови та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у січні 2010 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою АК № 369405 від 29.12.2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн за порушення ст.122 ч.2 КУпАП, за те, що він при повороті ліворуч не пропустив пішохода, якій переходив проїзжу частину, на яку він повертав. Зі вказаною постановою не погоджується, оскільки ніяких пішоходів ані на тротуарі, ані на дорозі не було.

Позивач ОСОБА_1  у поданій суду заяві просив слухати справу за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Боровікова М.М.  у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала заперечення проти позову, в якому зазначила, що постанову відносно ОСОБА_1 працівником ДАІ винесено правомірно, позивачем пропущений строк звернення до суду, тому просила у позові відмовити.

Відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів.  

Вивши матеріали справи, суд прийшов до висновку по задоволення позову з наступних підстав.

Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АК № 125171 від 29.12.2009  року відносно ОСОБА_1  о 12 годині 09 хв. на вул. Леніна у смт Красногвардійське АР Крим був складений зазначений протокол через те, що позивач керував автомобілем ВАЗ-2101, при проїзді перехрестя, виконуючи повороті ліворуч, не пропустив пішоходів, перетинаючих проїзжу частину, на яку він повертав, що зафіксовано відеозаписом, чим порушив вимоги п.16.2 ПДР України, за що ст.122 ч.2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність (а.с. 17, 27, 32).

Відповідно до копії постанови АК № 369405 від 29.12.2009 року інспектором ДПС ВДАІ Красногвардійського району Потошним С.В. , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн (а.с. 3, 16, 28, 33).

Судом неодноразово робилися запити до ВДАІ Красногвардійського району АР Крим щодо надання копії відеозапису відносно ОСОБА_1, (а.с. 20, 39), які залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно з п.16.2 ПДР України на регульованих та нерегульованих перехрестях водій, здійснюючи поворот праворуч  або ліворуч, повинен уступити дорогу пішоходам, які переходять проїзжу частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо у попутному напрямку.

            Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- и кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів скоєння позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, оскільки з копії протоколу вбачається, що при його складенні ОСОБА_1 з фактом встановленого порушення ПДР не погодився, однак співробітниками ДАІ не було залучено жодного свідка, який би міг підтвердити факт скоєння правопорушення позивачем. При цьому суд враховує й ту обставину, що ВДАІ не надало копію відеозапису, зробленого працівниками ДАІ, при фіксації правопорушення.

Також суд враховує й той факт, що пішоходи, яким нібито позивач не уступив дорогу, працівниками ДАІ не допитані, їх особу не встановлено, а тому їх також неможливо допитати судом.

Крім того, у своїх запереченнях проти позову представник відповідача зазначила, що застосування технічного приладу з відеофіксацією співробітником ДАІ передбачено п.28.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року № 111. Суд погоджується з даними доводами в частині правомірності застосування такого приладу, але у складеному працівниками ДАІ протоколі відсутні відомості щодо номеру відеокамери, якою було зроблено запис, у зв’язку з чим у суду є всі підстави вважати такий доказ, якщо б він був у наявності, недопустимим та не приймати його до уваги, оскільки у відповідності до п.20.2 цієї ж Інструкції,  забороняється  застосування  технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Встановити такі дані у зв’язку з відсутністю у протоколі відомостей про відеокамеру неможливо.

Стосовно заперечень представника відповідача щодо застосування положень ст.100 КАС України у зв’язку з пропущенням позивачем встановленого ст.289 КУпАП строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.2 ст.100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що постанову відносно ОСОБА_1 було винесено 29 грудня 2009 року, у той же день він отримав її копію, де також зазначено, що вона може бути оскаржена протягом 10 днів від дня її винесення. З відбитку календарного штемпелю на конверті, в якому позивач надіслав свою позовну заяву до суду, вбачається, що конверт прийнятий поштою 04 січня 2010 року, судом отриманий 18 січня 2010 року.  Таким чином, позивач всі залежні він нього дії виконав у повній відповідності до вимог закону та своєчасно, до спливу десяти днів, направив позов до суду, але судом його було отримано пізніше. На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин, він нього не залежав, а тому підлягає поновленню судом.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не  може виходити  за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, з огляду на вищезазначене та п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню із закриттям провадження у справі.

На підставі ст.ст.122 ч.2, 288 ч.1 п.3, 293 ч.1 п.3 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 14, 19 ч. 2, 105, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Постанову серії АК № 369405 від 29.12.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн скасувати, провадження у справі закрити .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України

    Суддя