Справа  № 2-2214/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня  2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу суд , -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, в позовній заяві і у судовому засіданні посилався на те, що 19 серпня 2000 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2009 року між ним та відповідачкою припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства. Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. На сьогоднішній день сторони проживають окремо. Позивач знаходиться у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою. Примирення не можливе.  Після розірвання шлюбу син буде проживати з відповідачкою. На його утримання позивач добровільно допомогу надає.  Спору про розділ майна не має.  Просив шлюб розірвати.  

Відповідачка в судове засідання з’явилася. Позовні вимоги визнала. Просила шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 19 серпня 2000 року в  відділі  реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної ради              м. Дніпропетровська, актовий запис №  469, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Судом встановлено, що сторони з серпня 2009 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір відсутній. Спір про місце проживання дитини відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є  різні  погляди на життя, створення позивачем іншої сім’ї, та його ухід із сім’ї до іншої жінки.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові витрати віднести за рахунок позивача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130,174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 серпня 2000 року в  відділі  реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної ради                               м. Дніпропетровська, актовий запис №  469, які мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження - розірвати.

Стягнути  при видачі  свідоцтва про  розірвання шлюбу в органах РАЦС в прибуток держави з ОСОБА_1  державне мито в розмірі 17 грн. 00 коп., ОСОБА_2 від сплати державного мита  звільнити.

 Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з  дня проголошення рішення.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар