Справа №2-а-1904/10/19

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

02 березня  2010 року                                     місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням   судді Соловйова О.Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов’язання здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності,

          В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В позовній заяві вказав, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи (1 категорія), є інвалідом 3 групи. Розмір його основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 цього Закону має складати 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у порушення зазначених вимог закону пенсія була недоплачена за період з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року. У позові просить визнати бездіяльність протиправною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року, з урахуванням норм діючого законодавства та прожиткового мінімуму.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій вказав, що просить розглянути справу у його відсутності, а також позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу у відсутності його представника та письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач  має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та  є інвалідом 3 групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 014930. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області.

Суд вважає бездіяльність відповідача протиправною з наступних підстав.    

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

- по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

- дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

-     інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

-     інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської
катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

      Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Абзацем 5 п. З Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  №1058-ІУ від 09.07.2003 (набрав чинності з 01 січня 2004 року згідно п. 1 Прикінцевих положень цього Закону) передбачено, що тимчасово, до прийняття відповідного закону військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок. У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином обчислення і призначення пенсії особам захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС здійснюється за правилами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме з 01.01.2004 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 4 статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. При цьому, вказана стаття передбачає виняток із загального правила, а саме: перерахунок призначеної пенсії в такому порядку здійснюється, крім випадку, передбаченого ч. 3 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до ч.3 ст. 42 Закону № 1058-ІУ, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили   працездатність,   визначеного законом,   підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок призначених пенсій саме з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідні роки встановлюються Законами України про державний бюджет України.

Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, необґрунтованими посилання відповідача на те, що пенсія повинна розраховуватися у відповідності із постановами Кабінету Міністрів України, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій, встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Дії управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України призвела до того, що відбулося значне звуження обсягу прав позивача, які існують в державі для відповідної категорії громадян.

Тому суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування пенсії (державної та додаткової) у розмірах, менших ніж передбачено ст.ст. 50, 54 ч.4 Закону Укради «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. ст. 54, 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд прийшов до висновку, що пенсія позивачу повинна бути перерахована з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року.

З урахуванням викладених обставин суд визнає дії відповідача протиправними та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус   та   соціальний захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2004 р. по 31.10.2006 р.        

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    У зв’язку з тим, що пенсія позивачу призначена по інвалідності, яка настала   внаслідок каліцтва та захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків воїнської служби по ліквідації наслідків ЧАЕС то згідно ч.3 ст.1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.268 Цивільного Кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, тому суд зазначає, що  застосування строків давності для звернення  застосуванню не підлягають.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у
відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь
держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов’язання здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо неперерахування ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров‘ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров’ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду 3 групи, по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2004 р. по 31.10.2006 р.

           Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів після її проголошення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                             О.Л.Соловйов