Справа №2-а-850

2010 року

    П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 квітня   2010 року                                                                     смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

    головуючого судді       Горбачова Ю.М.,

    при секретарі                     Понькі Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до інспектора дорожньої патрульної служби  ДАІ  Володарського району  Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій  області (далі за текстом – інспектор ДПС) Балджи Івана Георгійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

15 березня   2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Балджи І.Г., який  16 грудня 2009 року  виніс постанову серії АН № 422557 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

У постанові інспектор ДПС вказав, що  16 грудня 2009 року о 15 годині 30 хвилин   ОСОБА_1  на перехресті  а/д Запоріжжя – Маріуполь 198 км  та вул..  Пушкіна с. Володарське, керуючи автомобілем ВАЗ-212140 д/з НОМЕР_1, не зупинився перед краєм перехрещувальної проїзної частини   для надання переваги в русі транспорту, що рухався по головній дорозі, чим допустив порушення п.16.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі за текстом – Правила дорожнього руху).

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122  КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху.

Із вказаною постановою відповідача ОСОБА_1  не згоден, вважає, що постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки прийнята відповідачем з порушеннями як порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов повністю підтримав на тих підставах, що викладені в ньому, пояснив, що не скоював адміністративного правопорушення, просить задовольнити позов в повному об’ємі  і скасувати постанову інспектора ДПС ДАІ  як незаконну, при цьому пояснив, що  коли його зупинив інспектор ДПС і  повідомив , що він начебто порушив п. 16.3 ПДР України, він  йому пояснив, що правила він не порушував і зупинив свій автомобіль перед краєм перехресної проїзної частини, свідком  цього  була його дружина ОСОБА_3, яку ніхто не опитував.  Протокол про адміністративне правопорушення він не підписував , але в усній формі висловив інспектору свої заперечення . Постанову  у справі йому ніхто не пред’являв  і від підпису він  не відмовлявся, тому що вона не складалася в його присутності.   Копію  даної  постанови разом з протоколом про адміністративне правопорушення  він отримав поштою  05 березня 2010 року  разом з  постановою про відкриття виконавчого провадження на стягнення суми в розмірі 850 гривень з виконавчої служби.  Ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою, він вважає , що  інспектор  ДПС сфальсифікував його   так як зазначив неправдиві та недостовірні відомості , а саме зазначив, що  копію  постанови  він отримав в присутності свідків,  але   вказаних в протоколі свідків події взагалі не було  і постанови він не отримував.

Відповідач – інспектор ДПС Балджи І.Г. в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив. Враховуючи викладене, а також думку позивача, справа судом розглянута за відсутності відповідача, що не суперечить положенням статті 128 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з

адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу провадяться в межах їх компетенції  і  у точній відповідності до закону.    

Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративні правопорушення, а саме: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою  для відмови у задоволенні адміністративного  позову за умови, якщо на  цьому наполягає одна з сторін. Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена  16 грудня 2009року,  з позовом до суду позивач звернувся 15 березня  2010 року, оскільки відповідач Балджи І.Г.  в судове засідання не з’явився , клопотання про відмову в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду,  не надав, тому суд  вважає можливим розглядати і вирішувати  дану адміністративну справу в порядку, встановленому  КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня  2009 о 15 годині 30 хвилин   ОСОБА_1  на перехресті  а/д Запоріжжя – Маріуполь 198 км  та вул..  Пушкіна с. Володарське, керуючи автомобілем ВАЗ-212140 д/з НОМЕР_1, не зупинився перед краєм перехрещувальної проїзної частини   для надання переваги в русі транспорту, що рухався по головній дорозі, чим допустив порушення п.16.3  Правил дорожнього руху .

16 грудня  2009 року інспектором ДПС Балджи І.Г. була винесена постанова серії АН № 422557 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Право позивача ОСОБА_1  на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС Балджи І.Г., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Балджи І.Г. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Балджи І.Г. рішення, яке оспорюється позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АН №422557 від  16 грудня 2009 року інспектор ДПС  Балджи І.Г. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, водій  ОСОБА_1 під час виявлення в його діях інспектором ДПС Балджи С.Г. порушення Правил дорожнього руху  вказав, що з вказаним порушенням не згоден. До постанови не додані пояснення свідків, які б підтверджували факт порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1, а саме порушення правил  зупинки перед краєм перехрещувальної проїзної частини.

З пояснень   ОСОБА_1  в судовому засіданні  вбачається , що він Правил дорожнього

руху не порушував і  здійснив зупинку свого автомобіля перед краєм перехрещувальної проїзної частини.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначено яким чином інспектором ДПС Балджи І.Г. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил  дорожнього руху.

Свідок   ОСОБА_3 в судовому засіданні   пояснила, що   16 грудня 2009 року вона їхала  разом зі своїм чоловіком на автомобілі ВАЗ 212140 і сиділа на передньому пасажирському сидінні. Коли їх зупинив  інспектор ДПС , то пояснив, що її чоловік  не надав переваги транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі, тобто не здійснив зупинку і почав складати   протокол .  На  заперечення чоловіка, що він здійснив зупинку , інспектор не реагував. Чоловік  протокол не підписував, а постанову  йому не вручали  і чоловік її не бачив, а отримав вже поштою з виконавчої служби.    

    Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Балджи І.Г. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ДПС повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем Балджи І.Г. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тому суд,  вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Балджи І.Г., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

                                                             П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1   - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора дорожньої патрульної служби  ДАІ  Володарського району  Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій  області  Балджи Івана Георгійовича   – постанову серії АН № 422557 по справі про адміністративне правопорушення від  16 грудня  2009 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122   КУпАП, відносно Балджи Івана Георгійовича - закрити.    

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                Ю.М.Горбачов