Справа №2-а-852

2010 року

    П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 квітня   2010 року                                                                     смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

    головуючого судді       Горбачова Ю.М.,

    при секретарі                     Понькі Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора дорожньої патрульної служби  ДАІ  Куйбишевського Розівського  районів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі за текстом – інспектор ДПС) Колісніченка Михайла Миколайовича  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

17 березня   2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Колісніченка М.М., який  09 березня 2010 року  виніс постанову серії АР № 155402 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

У постанові інспектор ДПС вказав, що  09 березня 2010 року  о 18.00 годині по вул.. Вокзальній в смт. Комиш-Зоря  водій ОСОБА_1 керував автомобілем  ВАЗ- 21099 д/н НОМЕР_1, на якому  було встановлено на одну вісь  шини з  різним малюнком протектора , чим допустив порушення п.31.4.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі за текстом – Правила дорожнього руху).

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 400 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121  КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху.

Із вказаною постановою відповідача ОСОБА_1  не згоден, вважає, що постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки прийнята відповідачем з порушеннями як порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов повністю підтримав на тих підставах, що викладені в ньому, пояснив, що не скоював адміністративного правопорушення, просить задовольнити позов в повному об’ємі  і скасувати постанову інспектора ДПС ДАІ  як незаконну, при цьому пояснив, що  він  у вечері  09 березня 2010 року , невдовзі до того, як його зупинив інспектор ДПС  він поміняв запасне колесо. Під час розмови з  інспектором ДПС він  повідомив йому, що автомобіль потрапив  у яму на проїжджій частині дороги , внаслідок чого було пошкоджено колесо і він змушений був його замінити.  Однак  інспектор склав протокол про порушення п. 31.4.5 ПДР України. Свідків даної події в протоколі не зазначено, так як  ніхто з водіїв не бажав  підтверджувати написане в протоколі. На його заперечення інспектор не реагував і виніс постанову  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене  ч. 1 ст. 121 КУпАП , відносно якої на нього накладено штраф в сумі 400 гривень.

    Відповідач – інспектор ДПС Колісніченко М.М. в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Надав суду  клопотання про  розгляд справи без його участі . Одночасно відповідач  Колісніченко М.М. повідомив суду , що   позовні вимоги позивача він не визнає , просить суд відмовити в задоволенні позову, а оскаржувану позивачем  постанову  про накладення  штрафу на позивача  залишити без змін.

Суд, вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з

адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу провадяться в межах їх компетенції  і  у точній відповідності до закону.    

Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративні правопорушення, а саме: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 09 березня  2010 року  о 18 годині 00 хвилин   ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ- 21099 д/н НОМЕР_1   в с. Комиш-Зоря   по вул. Вокзальній,на якому було встановлено на одну вісь шини з різним  малюнком протектора, чим допустив порушення п.31.4.5  Правил дорожнього руху .

9 березня  2010 року інспектором ДПС Колісніченком М.М. була винесена постанова серії АР № 105497 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121, відповідно до якої водія  ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень.

Згідно п. 31.4  Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких  технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:  п. 31.4.5 Колеса і шини: г)  на одну вісь  транспортного  засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними , ошиповані і неошиповані, морозостійкі  і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також  шини різних моделей з різними малюнками протектора  для легкових автомобілів,  різними типами малюнків  протектора - для вантажних  автомобілів.

Право позивача ОСОБА_1  на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС Колісніченка М.М., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення, яке оспорюється позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР №155402 від 09 березня  2010 року інспектор ДПС  Колісніченко М.М. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ОСОБА_1 при винесенні постанови інспектором ДПС себе винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121  КУпАП- не визнав, надавши в протоколі про адміністративне правопорушення  в  „поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ”, що він змінив запаску у вечері 09 березні 2010 року.  Тобто на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови, ОСОБА_1 оспорював вчинені  ним порушення правил дорожнього руху.

З пояснень   ОСОБА_1  в судовому засіданні  вбачається , що він Правил дорожнього

руху не порушував, колесо на автомобілі  поміняв  невдовзі до його зупинки інспектором ДПС  через те, що виникла необхідність у його заміні через пошкодження на проїзній частині.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначено яким чином інспектором ДПС Колісніченком М.М. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил  дорожнього руху.

Також  слід зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,  інспектором ДПС   було порушено вимоги ст. 251 КУпАП, а саме не  вказано свідків події та не додано їх пояснень.

    Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Колісніченка М.М. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ДПС повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем Колісніченком М.М. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тому суд, заслухавши пояснення  позивача,   дослідивши матеріали справи,  вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду  17 березня  2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Колісніченком М.М., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.121, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

                                                             П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора дорожньої патрульної служби  ДАІ  Куйбишевського Розівського  районів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області  Колісніченка Михайла Миколайовича  – постанову серії АР № 155402 по справі про адміністративне правопорушення від  09 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1   адміністративного штрафу у розмірі 400 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121   КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.    

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя:                                 Ю.М.Горбачов