Справа № 2?-2258/10
.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Руднєвої О.Т.,
при секретарі - Голубової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорожньо – патрульної служби ВДАІ м. Дзержинська Донецької області про оскарження постанови,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати постанову неправомірною та її скасувати, мотивуючи це тим, що постановою № 361688 інспектора Дорожньо – патрульної служби ВДАІ м. Дзержинська Донецькій області (надалі – ДПС) від 26.11.2009 року він був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та нього накладено штраф в сумі 425 гр. Дану постанову він вважає неправомірною і такою, що підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що матеріал про адміністративне правопорушення був розглянутий працівниками ДПС, не приймаючи до уваги його пояснення і заперечення, взагалі без його участі і надання будь – яких пояснень з цього приводу.
Він не винний в порушенні Правил дорожнього руху, так як в її діях відсутній склад адмінправопорушення. Працівниками ДПС взагалі не було з’ясовано, чи було дійсно нею вчинено вказане адміністративне правопорушення, чи винний він в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи взагалі є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, тощо. Однак, при складанні протоколу працівники ДПС жодної із вимог, передбачених ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не виконали. Крім того, при повороті ліворуч, він не порушував правил дорожнього руху, та не здійснював обгону транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю.
Не пред’явивши йому ніяких об’єктивних доказів, які би свідчили про вчинення їм зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.11.2009 року адміністративного правопорушення, приходить до висновку, що працівники ДПС, виходячи із своїх об’єктивних висновків встановили його провину. Він вважає, що цими діями працівниками ДПС були порушені його права.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 361688 від 26.11.2009 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гр. за те, що він 26.11.2009 року в 10-50 годин по вул.. Дзержинського м. Дзержинська, керуючи автомобілем ЗАЗ держ.номер НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 м до пішохідного переходу.
З цього приводу, працівниками ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення, не враховуючи і не приймаючи доводи позивача про його не винність в даному правопорушенні. Своїми діями працівники ДПС позбавили позивача можливості надати свої заперечення з цього приводу.
Крім того, інспектори ДПС при складанні протоколу в порушення вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення не з’ясували обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
На ряду з цим, в доведеність вини позивача в скоєні нею даного правопорушення та підтвердження свої висновків, інспекторами ДПС не пред’явлено жодного доказу, які би дійсно свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Статті 251 Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами ДПС при складані протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 взагалі не зазначено жодного із вищевказаних доказів, які вони повинні були би оцінити і за своїм внутрішнім переконанням, що повинно завжди ґрунтуватися на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, встановити провину правопорушника.
Однак, як встановлено судом, інспектори ДПС не тільки не пред’явили жодного доказу, які б свідчили про винність позивача в зазначеному правопорушенні, але взагалі не дослідили ніяких обставин справи в їх сукупності.
Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що інспектори ДПС при встановленні вини позивача в скоєнні правопорушень, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.11.2009 року, керувалися тільки своїми внутрішніми переконаннями.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд за клопотанням позивача неодноразово намагався отримати від відповідача матеріал адміністративного правопорушення, однак, ані самі представники відповідача до суду не з’явилися з невідомих причин, заперечень суду не надавали, тому суд розглянув справу на підставі наявних у нього доказів.
Таким чином суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення винесена незаконно, а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247).
Згідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. (ст. 289 КУпАП). Суд вважає, що позивач пропустив, встановлений КУпАП строк для звернення до суду з позовом на оскарження постанови з поважних причин, так як про постанову по справі про адміністративне правопорушення він дізнався 10.06.2010 року, тобто з цього часу йому стало відомо про порушення його прав, і тому позов поданий 10.06.2010 року.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем своїх позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 247, 268, 289, ст.ст. 11, 71, 86, 102, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 361688 від 26.11.2009 року, винесену інспектором Дорожньо – патрульної служби ВДАІ м. Дзержинська Донецької області про оскарження постанови, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, незаконною та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: