Справа № 2-239/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УК РАЇ НИ

30 травня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого             судді               Мірошніченко Л.Є.

При секретарі                                   Дудкевич С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтував свої вимоги тим, що між позивачами з однієї сторони по \ відповідачкою з другої сторони був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору № 1, 2 за 20 000 грн., які вони передали відповідачці по 10 000 грн. кожний. Дана обставина підтверджується угодою купівлі-продажу між сторонами, укладеному у простій письмовій формі. На теперішній час відповідачка ухиляється від укладання угоди у нотаріальному порядку, мотивуючи тим, що угода фактично відбулася, вона гроші отримала, крім того, посилаючись на свій поганий стан здоров'я, зазначала, що не може їхати до нотаріальної контори. Зазначили, що оскільки умови угоди виконані у повному обсязі, просили визнати її дійсною та визнати право власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору № 1, 2 по 1\2 частині за кожним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, привів доводи аналогічні доводам позовної заяви і просить суд визнати угоду дійсною та визнати за ним право власності на 1\2 приміщення за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору №1,2, іншу 1\2 частину за його братом - ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, привів     ₍ доводи аналогічні доводам позовної заяви і просить суд визнати угоду дійсною та визнати за ним право власності на 1\2 приміщення за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору №1,2, іншу 1\2 частину за його братом - ОСОБА_1

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов визнала, зазначила, що дійсно між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору № 1, 2 за 20 000 грн., які були передали їй по 10 000 грн. кожним з позивачів. У нотаріальну контору вона звертатися не бажає. Не заперечує проти задоволення позову.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Як установлено в судовому засіданні, що 21.03.2006 року між відповідачкою з однієї сторони та Филипськими з іншої сторони були укладені договори купівлі-продажу земельної ділянки та будинку за адресою АДРЕСА_1, які посвідчені приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстровані у реєстрі за № 625. В результаті зазначених угод відповідачка стала власницею будинку та земельної ділянки площею * 0,0501 га. (а.с. 33, 34).

2

15 серпня 2006 року відповідачці Управлінням архітектури та містобудування виконавчим комітетом Слов'янської міської ради був наданий дозвіл № 524, відповідно до якого їй дозволяється будівля нежитлової прибудови розміром 8,5 х 13, 5 м за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого вона збудувала на належній їй при праві приватній власності спірні споруди.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України: „Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно".                                                                                                      

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка на якій побудовано нежитлове приміщення є її власністю, будівельні роботи проводила з дозволу управління архітектури та містобудування, то суд вважає, що власниця земельної ділянки - ОСОБА_3 провела роботи на належних правових підставах, однак на теперішній час позивачці вже не належить спірна нежитлова споруда за адресою АДРЕСА_1, оскільки вона її продала позивачам по справі, що не заперечують в судовому засіданні сторони, тому вона з позовом про визнання права власності звернутися до суду не може.

Сторони в судовому засіданні довели, що позивачі оплатили спірну нежитлову споруду за адресою АДРЕСА_1, відповідачка їм передала у користування та володіння майно, але ухиляється від нотаріального посвідчення угоди.

У відповідності зі ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У зв'язку з зазначеним суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає

задоволенню.                                                                                                                             

На підставі викладеного й керуючись ст. 2,12,48 Закони України «Про власність» від 7.02.1991 року, ст. 220, 367 ЦК України, ст.ст. 10,11, 61, 209, 214-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину приміщень за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору №1,2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину приміщень за адресою АДРЕСА_1, що складається з нежитлового магазину, зазначеного літ. А-1, внутрішньою площею 384, 7 кв.м, уборної, зазначеної літ. Г, забору №1,2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом     подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею іі копії до апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Решения складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.