КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-А-131/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Міланіч А.М.

Суддя-доповідач:  Швед Е. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" червня 2010 р.  

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій органу владних повноважень неправомірними, стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про відмову в перерахуванні компенсації на оздоровлення неправомірними;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області недосплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення у 2007, 2008 роках в розмірі 4485 грн.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року позов задоволено частково:

- визнано дії відповідача щодо недоплати позивачу компенсації на оздоровлення за 2008 рік неправомірними;

- стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції –скасувати, постановити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.

За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, резолютивну частину постанови суду першої інстанції –змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2007 рік, так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 22 січня 2009 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог за 2007 рік з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

З приводу позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення та є інвалідом II групи, що підтверджується копією витягу з акту огляду МСЕК.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу за 2008 рік було виплачено 120,00 грн. грошової допомоги на оздоровлення, в день набрання чинності рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Згідно з ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 28.12.2007 р.), одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», установити громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам I і II групи - 120 гривень.

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 підпункт 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким викладено в новій редакції текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Разом з тим, відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені, чинним на момент здійснення таких виплат, законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог, так як відповідачем допомога на оздоровлення за 2008 рік фактично була перерахована на рахунок позивача 22.05.2008 р., про що свідчить відповідна довідка, тобто в день ухвалення Конституційним Судом рішення від 22.05.2008 року (а.с. 16).

Згідно з ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», установленою, що з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Оскільки, у відповідності до довідки, наданої позивачем, фактично виплата вказаної допомоги здійснювалась 22.05.2008 р., колегія судів вважає за необхідне, при обрахуванні розміру виплати вказаної допомоги, виходити з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої саме на момент здійснення фактичної виплати, тобто у розмірі 525,00 грн., встановленої з 01.04.2008 р., у відповідності до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про зміну абзацу третього резолютивної частини постанови Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року, виклавши його в наступній редакції:

«Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_2 відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати у відповідності до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням вже виплаченої суми допомоги на оздоровлення.», в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У  зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, –

П о с т а н о в и Л А :

Апеляційну скаргу відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року –задовольнити частково.

Абзац третій резолютивної частини постанови Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року змінити, виклавши його в наступній редакції:

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_2 відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати у відповідності до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням вже виплаченої суми допомоги на оздоровлення.

В іншій частині постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2009 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя:                                                             Е.Ю. Швед           

Суддя:                                                                       О.В. Попович

          Суддя:                                                                       В.П. Мельничук

< Текст >