Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2010 року Справа № 2а-4468/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Твердохліба Р.С.

при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,

                       розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. в сумі 2180,53 грн.,

                                                                    ВСТАНОВИВ:

           08 червня 2010 року позивач - Краснолуцький міський центр зайнятості Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. в сумі 2180,53 грн., в якому зазначив, що Підприємство Петровської виправної колонії №24 перебуває на обліку в Краснолуцькому міському центрі зайнятості Луганської області в якості страхувальника-роботодавця та платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття з 09.01.1998р. за реєстраційним номером №120712021. Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.35,ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III роботодавець зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду. У порушення вимог ч.3 ст.17 зазначеного Закону відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до акту перевірки відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття №79 від 23.04.2010р. Підприємство Петровської виправної колонії №24 станом на 01.03.2010р. має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 30397,68 грн. Так, 26.08.2004р. Господарським судом Луганської області, відповідно до ст.ст.1,2 чинного у той час Закону України «Про проведення у Запорізькій, Луганській та Львівській областях експерименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів» №2057- III від 19.10.2000р., було розглянуто справу №2/379 за позовом УПФУ у м.Красний Луч Луганської області в інтересах Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2001р. по 01.04.2004р. та прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі страхових внесків до Фонду у розмірі 18131,18 грн., яке набрало чинності. На виконання даного рішення Господарським судом Луганської області було видано виконавчий лист, який направлений на примусове виконання до ВДВС Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області. Так, 17.11.2006р. Господарським судом Луганської області було розглянуто справу №1/487ад за позовом прокурора м.Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р. та винесено постанову про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 4148,05 грн., яка набрала чинності. На виконання даного рішення Господарським судом Луганської області було видано виконавчий лист, який направлений на примусове виконання до ВДВС Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області. Так, 02.02.2009р. Луганським окружним адміністративним судом було розглянуто справу №2а-3489/09 за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. та винесено постанову про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду в розмірі 5937,92 грн., яка набрала чинності. На виконання даної постанови також було видано виконавчий лист, що знаходиться на виконанні ВДВС Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області. Однак, за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. за відповідачем лічиться заборгованість в сумі 2180,53 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

         Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

        Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (аркуш справи 19). Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

         Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

        Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

         Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

        Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

         Спеціальним законом, який  визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»  від 02 березня 2000 року №1533-III.

        Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III  Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

          Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III  Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

          В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Підприємство Петровської виправної колонії №24 перебуває на обліку в Краснолуцькому міському центрі зайнятості Луганської області в якості страхувальника-роботодавця та платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття з 09.01.1998р. за реєстраційним номером №120712021.

         Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду  загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

         Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.   

         Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон) від 02.03.2000 р. №1533-111,   роботодавець  несе  відповідальність  за  несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

         Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

          Згідно акту перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №79 від 23 квітня 2010 року страхові внески Підприємством Петровської виправної колонії №24 перед Фондом за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. сплачувались несвоєчасно та не в повному обсязі, через що за останнім лічиться прострочена заборгованість, яка складається з недоїмки 16558,09 грн. та пені в сумі 13839,59 грн.  (аркуші справи 6-9).

           26.04.2010р. на підставі акту перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №79 від 23 квітня 2010 року Краснолуцьким міським центром зайнятості винесено рішення №7 про стягнення з Підприємства Петровської виправної колонії №24 простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, за яким до сплати відповідачем підлягає прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2180,53 грн. (аркуш справи 10).

        Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

        Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат,  на  які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

          Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків  облікової  ставки Національного   банку   України,   що   діяла  на  момент  сплати, нарахованої на повну суму недоїмки  (без  урахування  штрафів)  за весь її строк.  

          Згідно із ч.2 ст.38 Закону не  сплачені  в  строк  страхові  внески,  пеня  і  штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

         Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

       Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

        Крім того суд зазначає, що 26.08.2004р. Господарським судом Луганської області, розглянуто справу №2/379 за позовом УПФУ у м.Красний Луч Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2001р. по 01.04.2004р. та прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 18131,18 грн., яке набрало чинності (аркуш справи 12).

        Так, 17.11.2006р. Господарським судом Луганської області було розглянуто справу №1/487ад за позовом прокурора м.Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р. та винесено постанову про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 4148,05 грн., яка набрала чинності (аркуш справи 13).

       Так, 02.02.2009р. Луганським окружним адміністративним судом було розглянуто справу №2а-3489/09 за адміністративним позовом Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. та винесено постанову про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду в розмірі 5937,92 грн., яка набрала чинності (аркуш справи 14).

        Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

         На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 2180,53 грн. судом не встановлено.

     За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. в сумі 2180,53 грн. є обґрунтовними та такими, що підлягають повному задоволенню.

       Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

           На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

       На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                          ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області до Підприємства Петровської виправної колонії №24 про стягнення заборгованості на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. в сумі 2180,53 грн. - задовольнити повністю.

          Стягнути з Підприємства Петровської виправної колонії №24 (місцезнаходження: 94540 Луганська область, місто .Петровське, вулиця Мічуріна, будинок 30; код ЄДРПОУ 8680371, розрахунковий рахунок №26003585057522 в філії АКБ "Укрсоцбанк" м.Донецьк, МФО 304011) на користь Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області (місцезнаходження: 94518 Луганська область, місто Красний Луч, мікрорайон 4, будинок 9 "А"; код ЄДРПОУ 13391968, УДК м.Красний Луч, код 24046797, банк ГУДК м.Луганська, МФО 804013, розрахунковий рахунок №37174974900039, код 50040400 ) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.08.2008р. по 28.02.2010р. в сумі 2 180 грн. 53 коп.  (дві тисячі сто вісімдесят гривень 53 коп.).

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

      Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      аява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

  Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2010 року.

           СуддяТвердохліб Р.С.