Категорія №2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2010 року Справа № 2а-3446/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Ліпко Т.М.
за участю сторін:
представника позивача Весельська К.О.,
представника відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганськ Борзенко Н.О.,
представника відповідача ГУ ДКУ у Луганській області: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної Державної інспекції в м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення сум ПДВ за 4 квартал 2006 року, -
ВСТАНОВИВ:
30 квітня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Автодон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, ГУДКУ в Луганській області про визнання протиправним та скасувати повідомлення-рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 20.07.2009 року було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року. ТОВ «Автодон» отримало акт перевірки №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року та податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009року № 0000512360/0 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року.
ТОВ «Автодон», не погодившись з результатами перевірки звернулося до Ленінської МДПІ у м.Луганську із запереченням на акт перевірки № №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року, на що отримало відповідь, у якому зазначено що вимоги викладені ТОВ «Автодон» у своєму запереченні задовольнянню не підлягають.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 року №0000512360/0 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
22.06.2010 року під час судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 року №0000512360/1 винесене на підставі акту перевірки № №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року; стягнути з Державного бюджету через Головне Управління державного казначейства України в Луганській області на користь ТОВ «Автодон» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 3 квартал 2006 року в розмірі 4079,00 грн.; зобов’язати Ленінську МДПІ у м. Луганську відобразити у карточці особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість, по декларації за 4 квартал 2006 року, що декларувалася за 3 квартал 2006 року у сумі 4079,00 грн.
Представник відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна перевірка ТОВ «АВТОДОН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за IV квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в III кварталі 2006 року. За результатами проведеної перевірки складено акт про результати перевірки від 23.07.09 № 658/23-616/218843398, в якому зазначено, що заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за IV квартал 2006 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 13.04.07 № 469/23-6/21843398. За результатами вищевказаної перевірки встановлено, що не підтверджена сума складає 516 276 грн. За результатами перевірки встановлено, що одним з основних постачальників позивача в III кварталі 2006 року є ВАТ «Промтехмонтаж-2». Керуючись пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР (далі Закон «Про ПДВ») та в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.05 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами ОДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено запит від 05.04.07 № 10784/23-6-205 до ДШ у Слов'янському районі м. Києва з питань правових відносин з ТОВ «Автодон». На вказаний запит отримано відповідь, згідно якої ВАТ «Промтехмонтаж-2» виконувало будівельно-монтажні роботи з залученням субпідрядників, один з яких - ТОВ «Інтербудлайф». Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено запит від 13.08.07 № 28926/23-6-205 до ДШ у Шевченківському районі міста Києва з питань правових відносин ВАТ «Промтехмонтаж-2» та ТОВ «Інтербудлайф». У відповіді зазначено, що ТОВ «Інтербудлайф» має стан 21 «Ліквідаційна процедура за рішенням суду». Підприємство господарським судом визнано банкрутом. А відтак неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по вказаному ланцюгу до виробника чи імпортера, а як наслідок - факт надмірної сплати суми ПДВ у розмірі 4 079,00 грн. Відповідач зазначив , що за результатами проведеної перевірки неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов’язань по ланцюгу постачання до виробника або імпортера продукції , а як наслідок факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання, як це передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість». За таких підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97.
Згідно з п.1.6. Закону „Про податок на додану вартість” податковим зобов’язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від’ємному значенні – така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.06.1995 року та присвоєно ідентифікаційний код 21843398.
ТОВ «Автодон» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100098167, виданим 13.02.2008 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську.
Судом встановлено, що 27.10.2006 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2006 року, за якою від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 550098 грн.
За результатами виїзної документальної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за ІV квартал 2006 року було складено довідку від 13.04.2007 року № 469/23-6/21843398. Порушень під час здійснення перевірки не було виявлено.
Під час здійснення перевірки відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську було направлено запити до інших податкових інспекцій щодо проведення зустрічних перевірок, а саме в даному випадку до ДПІ у Святошинському районі м. Київа по взаємо рахункам з ВАТ «Промтехмонтаж-2».
З 20.07.2009 року було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року.
ТОВ «Автодон» отримало акт перевірки №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року та податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009року № 0000512360/0 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року.
В акті перевірки зазначено, що в результаті перевірки з питань правових відносин з ТОВ «Автодон» було встановлено, що відносини в 3 кварталі 2006 року виникали з ВАТ «Промтехмонтаж-2». Роботи здійснювалися з залученням субпідрядників, одним з яких є ТОВ «Інтербудлайф», яке визнано банкрутом у судовому порядку, у зв’язку з чим немає можливості провести зустрічну перевірку та підтвердити факт надмірної сплати податку, а також не можливо встановити період виникнення податкових зобов’язань ТОВ «Інтербудлайф» як це зазначено у п.п.7.3.1.,п . 7.3. ст..7 «Про податок на додану вартість» .
Позивач, не погодившись з результатами перевірки звернулося до Ленінської МДПІ у м.Луганську із запереченням на акт перевірки № №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року, на що ТОВ «Автодон» отримало відповідь на заперечення, у якій зазначено, що вимоги викладені ТОВ «Автодон» у своєму запереченні задовольнянню не підлягають. На адресу надійшло нове податкове повідомлення–рішення від 28.08.2009 року №0000512360/1.
Твердження відповідача про обов’язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.
Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається та не заперечував представник відповідача під час розгляду справи, що висновок по відшкодуванню в частині відшкодування ПДВ ТОВ «Автодон» по декларації за 3 квартал 2006 року у розмірі 4079,00 грн. не надав до органів казначейства та не надсилало на адресу позивача податкового повідомлення, в якому б були зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування при проведенні перевірки 13.04.2007 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної Державної інспекції в м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення сум ПДВ за 4 квартал 2006 року задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 року №0000512360/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 квартал 2006 року на суму 4079,00 грн.
Зобов’язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську відобразити у карточці особового рахунку по подату на додану вартість ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації за 3 квартал 2006 року у сумі 4079,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» (91016, м, Луганськ, вул.. Советская,40, оф. 506, іпн. 218433912362, код ОКПО 21843398, р/р 260083021000 в ФЛВ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за 3 квартал 2006 року в розмірі 4079,00 грн. (чотири тисячі сімдесят дев’ять грн. 00 коп.)
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2010 року.
СуддяІрметова О.В.